Живемо у ритмі подій
МІСТО

Рембрандт, Врубель, Шагал: де у Львові можна побачити «ангелів»

Кураторська група Павла Гудімова взялась за повернення серйозності поняттю «ангел»
20:15, Чт, 20 Чер 2019 Ольга Головчин
Фото: БЖ, робота Олексія Кондакова із серії «Повсякденне життя богів»

Переосмислення феномену ангела

Коли якась річ стає масовою, вона втрачає свою цінність. Комерціалізація якогось образу призводить до знівелювання сенсу, який у ньому закладений.  Образ ангела перетворили у кітч – річ масового виробництва, що знецінило його й трансформувало у щось буденне та звичне.

За повернення серйозності самому поняттю «ангела» взялась кураторська група Павла Гудімова. Протягом 3 років вони створювали масштабний виставковий проект «Ангели», відкриття якого відбулось напередодні, 19 червня, у Палаці Лозинського.

До слова, культурний осередок Львова почав частіше звертатись до теми ангелів, сакральних речей. Із чим пов’язане таке явище відповів куратор виставки «Ангели» Павло Гудімов:

«Який зараз час? Ангелів? Або не час ангелів? Я думаю, і музейні інституції, і митці, вони завжди мали візіонерство. Якщо до цієї теми почали активно звертатись, напевно це і буде відповідь, що зараз саме час ангелів. Тобто, ми говоримо про те, що цей феномен, який був релігійним і став культурним феноменом, він переосмислюється нами. Ми не задоволені тим, що кітч практично знівелював цей образ. Ми хочемо надати знову серйозності самому поняттю «Ангел».  Ми хочемо серйозно підійти до цієї справи, але використовувати сучасну мову.»

Фото: Galnet, Тадеуш Болотницький «Занепокоєння»

Читайте також: Про Мирослава Ягоду: без назви

Кожна окрема зала – це окремий музей

Понад 400 експонатів з музейних та приватних колекцій розмістили у 23 залах Палацу Лозинського та у Музеї  Пінзеля. Кожен з них має своє тематичне забарвлення. Живопис, скульптура, музика, гравюри, фрески, інсталяції…Ангели постають практично у всіх проявах. Від марок, коміксів та реклами енергетику до світових шедеврів Врубеля, Шагала та Рембрандта.

Виставкова частина розділена на 5 тематичних блоків: «Крилаті» звертаються до міфології крилатих богів та істот; «Сюжети» розповідають релігійні та біблійні сюжети за участю ангелів; «Ангели і ієрархії» – це погляд на чини небесної спільноти за участі української художниці Альбіни Ялози; «Культура»  звертається до історії образу ангела у мистецтві; «Ангели та люди»  розповідає глядачам про те, як людство вплітало ангелів у своє повсякдення та до маркетингової кампанії.

Розпочинаються «Ангели» із вступної зали, у якій розмістили символічну річ «Літеру «А»» Георгія Нарбута.  Адже саме цей твір розпочинає антологію ангелів.

Фото: Galnet

Також серед 23 залів є такі зали, як:

«Крилаті». Тут репрезентовані крилаті боги та істоти.

Фото: Galnet,  Павло Гудімов поруч із твором «Амури, що б’ються за серце». Репліка за моделлю Франсуа-Жозефа Ле Клерка

Додамо, що вага цієї роботи 750 кілограмів. Близько 20 людей доклало зусиль лише для того, щоб поставити її на подіум.  Куратор проекту Павло Гудімов жартує, що: «Я ніколи не задумувався про вагу мистецтва, тепер я знаю, що отакі невеликі і крихкі скульптури можуть важити 750 кг і їх транспортування – це окреме мистецтво».

Також тут представлена робота львівського художника Володимира Костирка.

Фото: Galnet, «Себастьян і Амур»

Найбільша виставкова зала «Сюжети» , де розповідають про основні біблійні, релігійні сюжети, які відбувались за участю ангелів.

Також тут представлений один із шедеврів українського мистецтва твір Олександра Мурашка.

Фото: Galnet, фрагмент роботи Олександра Мурашка «Тераса» (Благовіщення)

 

Фото: Galnet, Рембрандт ван Рейн, «Жертвоприношення Авраама»

Зала «Архангели», у якій постають архангели Гавриїл та Михаїл із традиційними для них атрибутами жезлом та зерцалом.

Фото: Galnet
На фото Альбіна Ялоза та Павло Гудімов

Зала складається із двох частин: «Небесна ієрархія» та «Архангели». Зокрема тут репрезентовані інсталяції української мисткині Альбіни Ялози. Вона грає зі світлом, прозорістю, химерністю та кольором. У залі грає, спеціально створена, музика композитора Святослава Луньова.

Фото: Galnet, «Небесні ієрархії» Альбіни Ялози

Читайте також: «Рай•це»: як львівський кераміст Василь Бабій трансформував звичайне яйце у жіноче обличчя і не тільки

Зала «Час шпалерної розвіски»

Кураторська група Павла Гудімова іронічно зробила формально традиційний музей.

«Показали декоративність ангельського образу, який був присутній у той період, коли  мистецтво стало світським і у бароко, і у рококо, і у класицизмі», – зазначив Павло Гудімов.

Наприклад, Олексій Кондаков у своїй серії «Повсякденне життя богів» міксує образи із салонних картин з сучасними громадськими місцями.

Фото: БЖ, робота Олексія Кондакова із серії «Повсякденне життя богів»

 

Фото: Galnet, Франсуа Буше «Амури»

У залі «Храм символізму» демонструють, як творили храмові розписи художники кінця XIX-початку ХХ століття. Зокрема тут представлена робота визнаного майстра Михайла Врубеля «Ангел із кадилом та свічкою»

Фото: Galnet, Михайло Врубель «Ангел із кадилом та свічкою»

Зала «Ангели в давній скульптурі Львова» присвячена  ангелам у монументальному мистецтві та архітектурі.

Фото: Galnet, Тадеуш Баронч, проект надгробного пам’ятника

У залі «Ангели в кіно» транслюють кадри із кіно, за участю ангелів.

Зала  «Страшний суд» розповідає про шлях душу: від небесного царства до катування.

У «Калейдоскопі» представлені декоративні й культові, кітчеві та агітаційні речі: комікси, плакати, марки, листівки, одяг, обкладинки платівок …навіть реклами!

Фото: Galnet

Читайте також: Розпочалося голосування за скульптуру, яку встановлять у Львові

Створення виставкового проекту

Масштабний проект реалізували у партнерстві «Я Галерея» разом із Львівською національною галереєю мистецтв  імені Б.Г. Возницького.

Куратором та ідейним натхненником став голова арт-центру «Я Галерея», український колекціонер Павло Гудімов:

«40 інституцій в Україні доклались до того, щоб надати експонати або сприяти мультимедійному осмисленню для проекту «Ангелів» з них 30 музеїв, які надали свої експонати, з них 5 колекціонерів, які надали дуже важливі експонати з приватних колекцій.  Закуплено спеціально під проект близько 100 експонатів за кордоном.»  – зазначає куратор.

Більшість матеріалів, які використали на проекті, це 90% матеріалів українських музеїв Ханенків, Возницького, Шептицького,  Національного художнього музею України та інших.

«До робити долучились також величезні команди реставраторів, монтажників, електриків, будівельників… Одночасно на майданчику було до 50 людей,  для того, щоб архітектуру і світло, і розвіску привести до того рівня, який би ми назвали світовим», – продовжує Павло Гудімов.

Проект відбувається одразу на два музеї.  Зокрема, у музеї Пінзеля буде представлена інсталяція сучасного українського художника Тіберія Сільваші  «Крила». Поціновувачі мистецтва споглядатимуть його роботи  у музичному супроводі Святослава  Луньова.

Павло Гудімов також поділився майбутніми планами, а саме те, що він задумав створити трилогію, першою частиною якої є проект «Ангели».

«Ангели» триватимуть до 22 вересня. Не зволікайте відвідати одну із знакових культурних подій року.

 

Найбільше читають:

Нове на сайті: