Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Салон Сельських у Львові: як подружжя художників зберегло європейські традиції в епоху соцреалізму

У їхньому домі часто грав французький шансон. Тут ніколи не говорили про політику чи якісь злободенні речі – розмови вели лише про мистецтво
16:08, Нд, 10 Лис 2019 Ольга Головчин
На фото Роман та Марґіта Сельські. Джерело: artes-almanac.com

Час від часу львів’яни та гості міста чимчикують вулицею, яку найменували на честь подружжя художників Романа та Марґіти Сельських. Однак, не кожен з перехожих знає хто вони такі та що їм вдалось зробити для української культури. Кореспондентка Galnet поспілкувалась із дослідницею  мистецтва ХХ століття, науковою співробітницею Львівської національної галереї імені Возницького Мар’яною Максимів для того, аби ви дізналися більше про це талановите подружжя.

Подружжя Маргіти та Романа Сельських

Маґіта Райх родом із Коломиї, а Роман Сельський із містечка Сокаль. Вони часто зустрічалися у Львові, а потім у Краківській академії, проте поєднав їх Париж тогочасна мекка для митців.

Автор: Марґіт Сельська. “Жінка з котом” 1960-ті. Джерело: art.lviv-online.com

У 1931 році Роман та Маргіта одружилися: закоханих не зупинило те, що їхні сім’ї були проти. Цікаво й те, що художниця змінила метрику для того, аби вийти заміж: народилася Маргіта у 1900-му році, а у шлюбний посвідці зазначено, що у 1903-му.

Читайте також: «Це немов якась розмова із людьми з того часу»: Відомий на весь світ бандурист приїхав у Львів

Як розповідає Galnet Мар’яна Максимів, подружжям Сельських зачаровувались:

«Їхні пропорції візуально дуже цікаво виглядали: Роман Сельський був дуже високим, таким майже готичним, а Марґіта Сельська дуже делікатна, маленька. Казали, що вона, щоб виглядати трішки вищою, завжди носила підбори. Пані Христина донька Карла Звіринського (ред. – учень Романа Сельського) розповідала, що  Марґіта ходила на підборах навіть у Карпати. Її взуття завжди мало бути хоч на невеликій танкетці».

На фото: Карло Звіринський, Роман Сельський на пленері в Дземброні, 1950 рр. Джерело: artes-almanac.com

Сельські часто їздили на пленери у мальовничі Карпати. Бувало, що жили там місяцями. Відтак, у їхніх роботах проглядаються гуцульські мотиви, часто трапляються гірські пейзажі та інтер’єри місцевих хатинок. З часом до пленерів цього подружжя почали приєднуватись й інші митці, зокрема й учні Романа Сельського зі Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Творчість цієї пари неможливо віднести  до якогось одного напрямку мистецтва: вони завжди експериментували, шукали себе. У їхніх картинах прослідковуються сюрреалістичні, постімпресіоністичні, авангардові мотиви. Марґіта та Роман любили колористичні експерименти, завжди вдосконалюватись.

Автор: Роман Сельський “В Чорногорі”, 1968
Джерело: Galnet
Автор: Роман Сельський “З вікна”, 1974.
Джерело: Galnet

Салон Сельських

У Радянському Союзі мистецтво офіційно не ділилось на стилі, адже усюди мав бути провідний соцреалізм. Незважаючи на тиск тоталітарної ідеологічної верхівки, Сельським вдалось зберегти своє мистецьке єство. Подружжя творило, як згадує Карло Звіринський, «окремий, ізольований острівець мистецької культури». Сельські перетворили свій дім у справжній салон, мистецько-естетичну базу, де культивувалось усе, що заборонялося офіційною ідеологією.

Будинок, де мешкали Маргіта та Роман Сельські

У подружжя збирались художники, поціновувачі мистецтва, учні Сельського, щоб погомоніти про мистецтво. Серед них: Роман Турин, Омелян Ліщинський, Витовт Манастирський, Карл Звіринський та безліч інших політично незаангажованих людей.

Читайте також: «Продати картину – як дочку видати за добру людину заміж», – Юрій Ямаш

Вплив Романа Сельського поширювався на все мистецьке середовище Львова. Йому, зокрема, вдалось випустити понад 20 випусків студентів різних курсів. 

«Якщо кожному вкласти концепцію кольору композиції, розказати про європейську класику, традиції – воно йде у маси. Така безпосередність, ненав’язливість, намагання з усіх сторін охопити різні тенденції допомогло прив’язуватись іншим художникам до Романа Сельського, як до викладача. Всі його згадують з таким великим пієтетом, як про людину та педагога. Студенти захоплювались ним», каже дослідниця.

На фото: Карло Звіринський, Роман Сельський на пленері в Карпатах, кін. 1960-х рр. Джерело: artes-almanac.com

Зі спогадів художників, у салоні Сельких часто грав шансон. Царювала неформальна атмосфера й не припинялися вільні розмови про мистецтво:

«Здавалось, що у салоні Сельських мала б грати якась відповідна класична музика. Художники згадували, що вони слухали переважно французький шансон. Очевидно, це була музика їхньої молодості. Це була така невимушена атмосфера».

Автор: Марія Сельська. “Осінь у Дземброні”, 1958. Джерело: art.lviv-online.com

Читайте також: Це полотно шукали навіть агенти КДБ: У Львові презентували унікальну картину голландського живописця

Роману та Марґіті Сельським вдалось внести чималу лепту у розвиток української культури, адже вони змогли пронести європейські традиції крізь, фактично, цілу епоху соцреалізму й радянського тоталітаризму.

«Наступні покоління фактично не вчились за кордон після Другої світової. Теоретично вони були одні з останніх випускників європейського мистецького простору. Вони змогли передати салоном цю тяглість європейської традиції», каже Мар’яна Максимів.

Автор: Марія Сельська, “Карусель”, 1932. Джерело: art.lviv-online.com

Епілог 

Марґіта Сельська померла у 1980-му році. Через два роки після її смерті Роман Сельських одружився вдруге, його обраницею Аґнес Бачинська. У 86-річному віці художник відійшов у вічність.

До слова, будинок, де жили Роман та Марґіта Сельські розташований на вулиці Академіка Павлова, 8. 

Читайте також: «Купи картину – врятуй палац»: ентузіасти рятують Тартаківський палац на Львівщині

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: