Живемо у ритмі подій
МІСТО

Що відбувається з львівським сміттям після того, як воно потрапляє у сміттєві контейнери (Розслідування)

Що насправді відбувається з нібито сортованим сміттям у Львові, а також, що з того, що ми знаємо про переробку міф, а що – реальність, - розслідування Galnet

Від смітника до заводу з переробки – шлях побутового сміття

Спостереження ми почали з тих контейнерів у центрі Львова, які кілька років тому встановив один з операторів, і далі слідкували, що і як відбувається з нашим сміттям.

Нагадаємо, у 2016 році компанія ГрінЕра встановила нові металеві контейнери, які промарковані для різного типу відходів: змішані відходи, вторсировина та скло. І більшість з цих контейнерів заповнена. Та чи свідчить це про те, що львів’яни дійсно сортують сміття, а оператори, що займаються збиранням та вивезенням сміття, роблять на цьому дуже прибутковий бізнес?

Спостерігаючи декілька годин у різні дні на різних локаціях за жителями нашого міста, журналістка Galnet зауважила, що звичайні пакети зі сміттям люди доволі часто викидають у контейнери з написом «вторсировина», а скляні пляшки – до загальних контейнерів. Окремої уваги варте викидання одягу та великогабаритного сміття (меблів та будівельних відходів).

Далі це сміття піде на сміттєсортувальний майданчик, а аж потім частина з нього добереться до сміттєпереробних заводів. Решта – на сміттєзвалища.

 

Що і як доводиться сортувати

Далі Galnet рушив на сміттєперевантажувальний майданчик на вулиці Богданівській, про який ми писали раніше, і куди звозять все сміття з контейнерів. На цій території у закритому приміщенні є невеликий бокс, у якому і проводять сортування. Наразі воно відбувається вручну. Сміттєвози, які окремо збирають контейнери зі склом та вторсировиною, вивантажують це сміття на різні купи, а потім працівники вручну його сортують. Окремо сортуються такі категорії сміття: скло біле, скло кольорове, алюмінієві бляшанки та метал, пластик коричневий, пластик зелений, пластик прозорий, пластик з побутової хімії, папір, картон. Проте, це сортування займає досить багато часу, бо:

«Коли приходить машина зі вторсировиною, то там чого тільки немає – кульки зі сміттям можна відсортувати досить легко, якщо вони не порвалися і не протекли, а ось скляні пляшки, які викидають до цих контейнерів, перетворюються на склобій, і його досить важко сортувати. Також важко вибирати пачки з під сигарет, одноразові стаканчики, залишки одягу, чи цеглу та інше подрібнене будівельне сміття, яке скидають до купи», – пояснює Galnet Сергій, який тут працює.

Читайте також: Львівські ресторани, політика і сортування вручну. Інший бік сміттєвої проблеми Львова

Паперові стаканчики – це не папір, та інші міфи про вторсировину

Виявляється, ані пачки від сигарет, ані ті ж самі паперові стаканчики, ані тетрапаки, ані пластикові пляшки з залишками рідини вторсировиною, яка підлягає переробці, не є. Велика кількість домішок, що в них містяться, унеможливлюють переробку. Так само ніякої користі немає від одягу – в Україні відсутні потужності для його переробки, тож викинутий у такі контейнери одяг все одно доведеться вивозити на сміттєзвалище, до того ж він набереться вологи, і лише збільшить загальну масу сміття. Тож працівники радять львів’янам виносити одяг до спеціальних контейнерів, які встановлюють благочинні організації, а не кидати у смітник.

Подальша доля відсортованого сміття

У результаті, після детального сортування залишається пластик декількох кольорів, бляшанки, скло двох кольорів та трохи паперу/картону. Все це збирається окремо, скло складають у ящики по кольорах, все решта пресують, формуючи з цього великі тюки, які далі здають на переробку.

«Скло ми продаємо на переробку у Рівне. Там є завод, який його переробляє. Але насправді доводиться збирати його досить довго, бо цілої пляшки ми отримуємо досить мало, а ціна, яку пропонують на заводі, напряму залежить від обсягів. Тож аби завезти партію скла до Рівного на переробку, і відбити кошти хоча б на логістику, іноді збираємо по кілька місяців. З пластиком ситуація трохи інша – завод з переробки є у Львові, поруч з нами. Вони купують наш пластик, але останнім часом ціна на нього теж падає, бо його є дуже великий обсяг. Про папір не варто й говорити – до нас він практично не доходить, до того ж кілька заводів з переробки нещодавно зупинилися. А більшу частину паперу збирають так звані пункти прийому макулатури, які розташовані по місту», – пояснює Galnet директор сортувальної станції пан Михайло.

Читайте також: «У нас тут чужі не їздять». «Львівводоканал», смітник і львівська бруківка

За його словами, головна мета існування такої станції – не стільки заробити гроші на переробці вторсировини, скільки зменшити тоннаж сміття, яке вивозиться на полігони, аби заплатити менше грошей за утилізацію.

Galnet вирішив подивитися, яким чином відбувається переробка пластику на заводі, про який нам розповіли, проте на територію заводу нам так і не вдалося потрапити. Та один з працівників розповів, що зазвичай переробка пластику складається з трьох етапів: дроблення – на якому пляшки перетворюють на мілко-мілко подрібнену стружку, агломерація – при різних температурах, залежно від типу пластику його розплавлюють та спікають у маленькі грудочки, та грануляція – фінальний етап, на якому сировину перетворюють на повноцінний пластик. Цей процес, як запевняють працівники, не є дуже складним. Проте потребує якісної, дуже добре відсортованої вторсировини, бо інакше – підприємство з переробки просто зупиниться.

Читайте також: У Львові облаштують 12-ть майданчиків для роздільного збору сміття (АДРЕСИ)

Красномовні цифри

Набагато красномовніше про цю ситуацію говорять цифри. Якщо з загального обсягу сміття, яке збирає компанія, вторсировини є лише 3-5%, то з загального об’єму вторсировини лише 40-45% йде на подальшу переробку. Тобто у середньому ми маємо лише близько 2% від загального обсягу сміття, які переробляються. Тільки уявіть собі – з усього сміття, що викидає кожен з нас протягом року (300-350кг) переробляється лише 7 кілограмів!

Виходить, що нам ще дуже далеко до того, аби сортування сміття, правильне поводження з побутовими та іншими відходами тощо перетворилося на потужну індустрію. І це залежить від кожного жителя міста, від відповідальності бізнесу, від підприємців, які збиранням та переробкою займаються.  Та врешті решт – Україна на правильному шляху, бо ще декілька років тому обсяги вторсировини, яка йшла на переробку, були майже вдвічі меншими.

Читайте також: «Ми маємо ліцензію, а міська рада, не маючи усіх повноважень, відбирає у нас можливість торгувати». У Львові майже 300 підприємців влаштували збори

Найбільше читають:

Нове на сайті: