Живемо у ритмі подій
МІСТО

Щосуботи опівдні: Про що «співає» самбірський орган

16:42, Нд, 16 Лют 2020 Карина Ляшенко
Усі фото: Galnet

Уже десятий рік поспіль щосуботи з 11:30 до 12:30 у Самбірському будинку органної і камерної музики лунають твори для дуету органу та скрипки.

–Ми стараємося охопити такі твори, які були б цікаві людям: є і романтична музика, і класична, і сучасна. Обов’язково граємо твори Баха, адже це засновник органної музики, концерти Вівальді. Часто лунають також твори у перекладі для скрипки з органом нашого краянина Скорика, – розповідає Galnet самбірська органістка Ірина Терлак.

Із 1980 року Ірина викладає фортепіано у коледжі культури, що розташований у келіях монастиря бернардинців. Вони примикають до костелу святого Станіслава, який, власне, і приховує одну з перлин музичного мистецтва Самбірщини – 25-регістровий орган естонського виробництва.

Два мануали – клавіатури органа, по 56 клавіш і понад дві з половиною тисячі труб – таким у 80-х роках ХХ століття створили його майстри з  містечка Раквере. Це були професіонали на чолі з Хардо Крійза – представником однієї з найвідоміших в Естонії родин органобудівників.

Завдяки стелі, яка служить своєрідним екраном для звукових хвиль, орган заповнює увесь простір. Тривалість післязвуччя в окремих місцях залу перевищує 6 секунд, що вказує на неабиякі художні властивості цього інструмента.

І хоча перший концерт, у якому звучав саме цей орган, відбувся 31 жовтня 1987 року, історія костелу святого Станіслава бере свій початок ще з XVII століття.

Читайте також: Які таємниці приховують львівські кам’яниці (фото)

Храм заснували 1698 року у зручному місці: за міськими мурами, неподалік ринкової площі та королівського замку. Ініціатором будівництва був польський воєвода Хоментовський, а проєкт виконали єзуїтський монах Ян Деламарс та архітектор Павло Гіжицький. Перший камінь споруди заклали влітку 1709 року, а завершили будівництво у 1753 році. На той час у костелі було п’ять вівтарів, лавки й амвон. І вже тоді храм збудували з органом. Щоправда, меншим: він мав 12 регістрів. Згодом австрійський уряд закрив костел, а приміщення перетворили на військовий склад.

У 1847 році храм передали ордену бернардинів для потреб гімназії. З інвентарного опису 1856 року відомо, що у ті роки орган вже був без педалі, позитиву і загалом не у найкращому стані, тож у 1898 році львівський органобудівник Александр Жебровський збудував інший.

Проте, і той у приміщенні протримався не так довго, як хотілося б. У 1935 році у будівлі з’явився новий, вже третій інструмент чесько-австрійської фірми «Gebruder Rieger». Він був схожий до того, який діє зараз: мав 25 регістрів, два мануали і педаль.

У 1939 році радянська влада знову закрила костел.  Під час війни він зазнав значних руйнувань – залишилися  лише стіни. Упродовж довгого періоду, аж до моменту останньої реставрації, там працював продовольчий склад.  

Читайте також: У ЛОДА розповіли, коли реставруватимуть костел Капуцинів, де частково обвалився дах

У 1980 році розпочались реставраційні роботи вартістю у 190 тисяч карбованців. Їх ініціював тодішній директор  училища культури Роман Паньків. Лави та дерев’яні деталі виготовляли на самбірському меблевому комбінаті, люстри і плафони  – на львівських підприємствах. Бюсти діячів культури виготовляли львівські скульптори Євген Мисько, Йосип Садовський та Дмитро Крвавич, а елементи оздоблення – учні та педагоги Самбірського коледжу  культури і мистецтв. Центральний вітраж спроєктував і створив викладач цього ж коледжу, професійний художник Валерій Маруняк. Тоді на побудову інструмента, який і зараз тішить слухачів, зі свого бюджету місто виділило 150 тисяч карбованців. 

–У залі зробили також сцену, тож тут відбуваються не лише органні, а й камерні концерти. Звучить і симфонічна музика, і хорові колективи виступають. Ми запрошуємо на ці концерти і самбірчан, і екскурсантів з Трускавця, Східниці, Моршина та інших курортів Прикарпаття, – додає Ірина Терлак.

До слова, зараз стіни органного залу прикрашають картини української письменниці та художниці Емми Андієвської. У 2016 році самбірський музей «Бойківщина» отримав від неї у подарунок 103 полотна.

Читайте також: У церкві на Львівщині уже 261 рік зберігаються мощі святого Валентина

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: