Живемо у ритмі подій
МІСТО

Шість львівських кінотеатрів, про які ми забули

14:45, Ср, 11 Вер 2019 Христина Соболь
Усі фото: Galnet

Ми дуже швидко звикли до нових технологій. Ходимо у сучасні кінотеатри, де можна не тільки насолодитися звуком, побачити картинку у форматі 3D, але й відчути вітер чи воду. Та ще не так давно кінотеатри асоціювались у львів’ян із чимось геть іншим. Виявляється, ті – інші кінотеатри і досі є мовчазними свідками уже нової львівської історії.

За радянських часів стрімко розвивалося кіномистецтво. Як і у багатьох інших, у місті Лева масово відкривали нові кінотеатри. Проте з часом будівлі стали неприбутковими. Одні просто занепали, а інші приміщення почали використовувати з різними цілями.

Кінотеатр «Жовтень»

Усі фото: Galnet

На вулиці Любінській, 93 за високим дерев’яним парканом – пустка. Колись тут, на проспекті Перемоги, стояв найбільший у Західній Україні широкоформатний кінотеатр. «Жовтень» був збудований 1978 року за проектом архітекторки Людмили Нівіної. Кінотеатр швидко набрав популярності, а відвідати за раз його могли 800 глядачів. На початку 1990-х його перейменували у «Галичину», але через занепад кінопрокатної індустрії колишній «Жовтень» став неприбутковим. Кількість показів різко зменшилася – кінотеатр закрили. До 2003 року приміщення колись популярної «Галичини» використовували для масових подій. А згодом на першому поверсі недовго працював радіоринок. У 2013-му славнозвісний широкоформатний кінотеатр демонтували.

«Це був осередок культури, де збиралася уся молодь. Я в тому числі. Часто ходив туди. Пригадую, на площі перед кінотеатром був фонтан, де любили грати діти. Дуже шкода, що зараз його нема, хоч би залишили для нас культурний центр у районі», – розповідає Galnet пан Орест, який живе неподалік пустища.

Територія відомого кінотеатру поросла бур’яном, а паркан навколо вже похилився. Ще на початку 2000-х років Львівська обласна рада продала «Жовтень», тож що чекає на цю землю – невідомо.

Читайте також: Як зміниться Високий замок через будівництво канатної дороги

Кінотеатр «Львів»

У радянському Львові одним з найпопулярніших був однойменний кінотеатр у Стрийському парку. Відкрився він 1960 року й через 6 років налічував більше 900 глядацьких місць. Кінотеатр «Львів» був першим широкоформатним кінотеатром в Україні зі стереозвуком. Рандеву Стрийським парком завершувалося переглядом прем’єр фільмів. «Львів» був одним з небагатьох кінотеатрів у місті, куди потрапляли нещодавно створені фільми. Після розвалу СРСР він став комунальним.

«У молодості я часто приїжджала до Львова. Любила сходити у кіно, разом з друзями йшли саме у Стрийський парк. Завжди йшли хороші фільми, атмосфера завжди приємна. Люди самі робили прекрасний настрій у залі», – ділиться спогадами з Galnet 74-літня Розалія.

Зараз перший поверх колишнього кінотеатру використовують кілька закладів громадського харчування. Будинок сірий та занедбаний чекає своїх кращих днів.

«У планах створення комунального кінотеатру. На підставі звернення керівника Палацу мистецтв Юрія Візняка з погодженням очільника комунального підприємства «Кінотеатр Львів» на сесії облради вирішили передати майновий комплекс на баланс Палацу мистецтв з умовою створення окремої філії кінотеатру «Львів»», – розповів Galnet в.о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Віктор Кусий.

Читайте також: Музей кіно, виставковий зал, танці та концерти: як оновлять кінотеатр «Львів»

Кінотеатр «Маяк» («Дзвін»)

На вулиці Шептицьких,45 стоїть невеличка покинута будівля. Погляд притягує голубий відтінок стін та занедбана вивіска «Дзвін». Мало хто знає про історію цієї території, яка розпочалася ще у довоєнний період. Колись тут височів торговий центр з невеликим кінотеатром «Гражина», проте у 1941-му був зруйнований. На його місці радянська влада спорудила «Перший літній» кінотеатр, який довгий час працював тільки у теплу пору року, адже даху у приміщення не було. Пізніше кінотеатр перейменували на «Маяк» і завершили покриття будівлі. Сеанс могли відвідати 300 глядачів. З 60-х років місце відпочинку притягувало відвідувачів індійськими фільмами, які були надзвичайно популярними у той період. Вже за незалежності кінотеатр отримав нову назву «Дзвін», і функціонував до 2009 року.

Сьогодні кінотеатр здають в оренду, а саме приміщення є у занедбаному стані. Незабаром у колишньому кінотеатрі «Дзвін» мають створити музей Революції Гідності.

«Зараз ми працюємо над концепцією і найближчим часом запропонуємо її. Є групка людей, яка хотіла робити бізнес на кінотеатрі, а не мати там соціальну площу, тому приміщення не у найкращому стані. Його давно не експлуатували», – розповідає  Galnet заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Читайте також: У Львові відкрили виставку всесвітньо відомої української художниці, чиї твори експонувались із роботами Пікассо

Кінотеатр «Україна»

Усі фото: Galnet

Більше 80 років тому у будинку на розі сучасних площі Галицької та проспекту Шевченка глядачів зустрічав помпезний оркестр та багатий буфет. Колись тут був престижний кінотеатр «Європа», який відкрили 1937-го. Під час ІІ Світової війни він отримав назву «Україна». Сеанси могли відвідати більше 700 глядачів за раз. За радянських часів у кінотеатрі продовжував існувати оркестр, який розважав відвідувачів. Після здобуття незалежності кінотеатр перетворили на «Галицький центр кіномистецтв». Тут хотіли зробити сучасний центр кіно, проте плани так і не здійснилися. Приміщення віддали під роздрібну торгівлю.

Кінотеатр «Дружба»

Усі фото: Galnet

У парку культури імені Богдана Хмельницького неподалік від головного входу колись височів кінотеатр «Дружба». Його збудували 1952 року з метою показати братерство Радянського Союзу з народами Африки та Китаю. На фасаді стояла статуя дружби трьох народів. Зал вміщав 300 глядачів. Та проіснував кінотеатр недовго – у 1980-х припинив функціонувати. Через значні пошкодження будівля довгий час пустувала.

Сьогодні від колишнього кінотеатру залишилася хіба що статуя, яка тепер прикрашає подвір’я перед входом у ресторан. Корінні мешканці цього району тихо ностальгують за старими часами, за архітектурою, яка пішла у небуття.

«Такий хороший кінотеатр був. Я любив саму споруду з красивими колонами. Добре, що хоч статую зняли і залишили збоку – це ж частина українського мистецтва», – почісує бороду місцевий житель Володимир та сумно поглядає на те місце, куди колись підіймався багатьма маленькими сходинками.

Читайте також: Перетворити квартиру на галерею: У центрі Львова відкрився новий арт-центр

Кінотеатр імені Ярослава Галана (імені Івана Миколайчука)

Усі фото: Galnet

На вулиці Личаківській, 131 стоїть красива будівля з колонами. Поблідлі й брудні букви «Кінотеатр імені І. Миколайчука» давно вже не висвітлюють правди.

Районний кінотеатр, зроблений у стилі радянського ампіру, на 300 місць був відкритий у 1955 році. Тоді він називався в честь Я. Галана – українського комуністичного письменника. Відвідувачі могли завітати до читальні та буфету. Кінотеатр не був одним з основних, тому покази нових стрічок відбувалися після їхньої прем’єри у головних кінотеатрах Львова. На початку незалежної України його перейменували на честь І. Миколайчука – українського кіноактора, сценариста та Лауреата Шевченківської премії.

 «У 2014 році було прийнято ухвалу про надання в оренду приміщення Львівській національній науковій бібліотеці імені Стефаника для розміщення відділу іншомовних видань», – ділиться інформацією з Galnet Андрій Москаленко.

Список колишніх кінотеатрів далеко не закінчений. Багатьом пощастило більше, ніж, наприклад, «Галичині». Декотрі отримали нове життя, від деяких є користь в інших галузях.

Читайте також: У Львові тепер можна поспілкуватись з Іваном Франком та його дружиною (ВІДЕО)

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Позначки:
кінотеатри Львів

Найбільше читають:

Нове на сайті: