Живемо у ритмі подій
РЕЗОНАНС

«ШвидкоГроші»: не європейські методи європейської компанії

Хто і як залякує та обкрадає українців через позики
джерело фото: Тижневик ЕХО

Чому українці масово звертаються за позиками

За даними звіту НБУ, у 2018 році з IV кварталу 2017 року кредитування населення в Україні у гривні зросло на понад 35%. Також НБУ окрему увагу приділив так званому небанківському ринку кредитування. За їхніми даними, небанківський ринок кредитування у 2017 році зріс на 50%, у 2018 – нижчими темпами. Небанківські фінансові установи (НБФУ) кредитують на коротший термін, ніж банки, тому в них більша оборотність кредитів та високі показники їх видачі. Хоча самі ж економісти в звіті відзначають, що наразі важко реально оцінити відсоток повернень по цих кредитах.

Читайте також: Львів’янин у суді оскаржив підняття вартості проїзду у громадському транспорті: результат

Коли НБУ каже про небанківські кредитування, то мова йде саме про мережі установ, які обіцяють людям «гроші до зарплати, миттєві кредити, та найвигідніші умови» фактично без забов’язань. Це компанії на кшталт «Готівочка», «moneyveo» та «ШвидкоГроші». Враховуючи, що мережа рясніє форумами з жалобами на специфічний стиль роботи останньої компанії, журналіст Galnet вирішив дізнатися про неї більше. Тож, хто саме, і навіщо заманює українців казками про безкоштовні гроші, а потім погрожує та фактично грабує?

Розпочати варто з того, що в Україні офіційно зареєстровано 265 відділень-представництв компанії «ШвидкоГроші» в різних містах країни – від столиці до маленьких райцентрів. І це якщо не рахувати послуг «онлайн-кредитування», які надає ця компанія на своєму сайті. Для прикладу, найбільший за кількістю відділень банк в Україні – «Ощадбанк» має 2630 відділень.

Власники: українські та закордонні

Проте «ШвидкоГроші», що дивно, фактично не присутні в медіа, окрім незліченної реклами. Єдина згадка про цю компанію є на поважних фінансових ресурсах у зв’язку зі зміною власника компанії. Тоді писали наступне:

«5 липня 2018 року Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг дозволила Клаусу Георгу Альберту Треннеру придбати 100% капіталу фінансової компанії Споживчий центр, яка працює під брендом ШвидкоГроші».

До того компанією володіла офшорна кіпрська компанія «Salemor Holdings», та в результаті оборудки, саме ця офшорна залишилася засновником, а ось кінцевим бенефіціаром є Клаус Треннер, який зазначений як один з партнерів німецької юридичної компанії  «Luther». Ця компанія, у свою чергу, спеціалізується на банківському міжнародному праві та консультаціях зі захисту приватного банківського капіталу від державних загроз і ризиків.

Читайте також: Без цензури: український військовий розповів, як солдати РФ захоплювали частину в Криму

Як свідчить офіційна сторінка компанії, Україною вони цікавилися давно, а ось у 2014 році, у «зв’язку з загрозою політичної нестабільності та військовими ризиками» компанія радила клієнтам, які мають інвестиції в Україні, звернутися до них по допомогу у разі виникнення проблем з державними установами, або у разі спроб націоналізації міжнародних компаній на території України.

Як повідомили Galnet люди, що працювали на той час у приватному банківському секторі, багато українських банків звернулися тоді до аналогічних компаній, які, як і «Luther», мають «великий досвід у вирішенні проблемних ситуацій e країнах пострадянського простору». Зокрема, кажуть, що звертався до німців і менеджмент одного з відомих українських банків ОТП-Банк (Группа райфайзенбанк аваль). Тоді до менеджменту цього банку належав Холод Сергій Володимирович, який нині є заступником голови Національного Банку України.

Тобто українські банківські реалії новому власнику «ШвидкоГрошей» відомі добре. Та все ж керівником всеукраїнських «Швидкогрошей» є не німецький топ-менеджмент, а цілком український керівник. Так, згідно реєстру ЄДРПОУ, керівником ТОВ «Споживчий центр» під брендом «ШвидкоГроші» є такий собі Холод Олександр Володимирович. І, що дивно, саме ця людина, була позивачем у стягненні заборгованості від імені ОТП-банку з одного з українських громадян у 2011році.

Читайте також: «Серійні вбивці часто починали зі знущання над тваринами»

Колишні працівники ОТП-банку, які захотіли залишитися неназваними, підтверджують, Холод Сергій Володимирович (заступник голови НБУ) та Холод Олександр Володимирович (Керівник «Сповжичого центру») є братами, хоча знайти офіційного підтвердження цієї інформації нам не вдалося.

Проте європейські власники компанії жодним чином не забезпечують і не гарантують цивілізованих методів роботи.

Залякування, погрози і колектори: як повертають гроші

Найгірше починається, коли ця ніби то європейська компанія починає стягувати з боржників борги за допомогою колекторів.

Виглядає ця ситуація наступним чином: людина бере гроші у борг у компанії «Швидкогроші», і в разі невиплати коштів вчасно, спочатку починають дзвонити люди, які представляються працівниками компанії, та наполегливо вимагають повернути борг. Коли ж людина пояснює, що наразі не має такої можливості, та хоче продовжити термін кредитування, починаються залякування і погрози. Потім вже представники компанії дзвонять у будь-який час дня і ночі, кричать, вживають нецензурну лексику, погрожують здоров’ю і навіть життю людини та її родини. Всі подальші звернення на гарячу лінію компанії нічого не вирішують – там заявляють, що нічого подібного не відбувається. І коли проходить два або три місяці такого терору, компанія, згідно з умовами договору (у якому прописана можливість передачі особистої інформації третім особам), залучає до стягування боргу колекторів.

І хоча діяльність колекторів в Україні залишається поза законом, ці «вибивателі» грошей працюють дуже справно.

Нашим журналістам вдалося поспілкуватися з одним з представників такої колекторської компанії у Львові.

Читайте також: Як львівські активісти допомагають поліції полювати на п’яних водіїв – репортаж Galnet

Одразу декілька львів’ян, які зіштовхнулись з колекторами, що працюють по «боргах» «ШвидкоГрошей», розповіли Galnet історії, дуже схожі за сценарієм:

«Я почала отримувати дзвінки з незнайомих номерів декілька місяців тому. Коли мені подзвонили вперше, то представилися працівниками компанії «ШвидкоГроші», і сказали, що дзвонять до мене як до поручителя по кредиту. Я була дуже здивована, бо ніякого поручительства не давала, про що і повідомила. Тоді мені назвали прізвище та ім’я невідомої мені людини, і сказали, що мій номер залишили як номер поручителя. Я намагалася пояснити, що такої людини не знаю.  Потім дзвінки стали регулярними і вже відверто хамськими – якась дівчина матюкала мене, кричала і казала, що якщо я не оплачу борги моїх приятелів, за яких я нібито поручилася, то в мене будуть проблеми. Обзивали мене і погрожували родині. Потім я сама дзвонила на гарячу лінію тих «ШвидкоГрошей», і попросила видалити мій номер з їхньої бази даних, пояснивши, що це якась помилка. Дзвінки на деякий час припинилися, та потім вже був дзвінок з іншого номера. Хлопець представився працівником якоїсь юридичної компанії і сказав, що тепер мій борг переданий колекторам, і вже я винна їм. То був абсурд, але дзвінки колекторів були ще гіршими – погрожували прийти додому, повідомити на роботу, в дитячий садок, куди ходить моя донька, тощо. Я не маю уявлення, звідки вони знали всю ту інформацію, але це дуже напружувало. А потім біля мого будинку з’явилися роздруківки моїх фотографій з підписом, що я шахрайка. Після цього я звернулася у поліцію з заявами про погрози. Кримінальне провадження не відкрили, проте дзвінки нарешті припинилися».

Читайте також: Як екс-регіонали на воді обкрадають жителів Борислава 

Поліція не помічає проблем?

І це не найгірші випадки – іноді колектори погрожують кримінальними справами, фізичним насиллям і описом майна. Юристи говорять, що у таких випадках вихід тільки один – звернення у поліцію і психологічна стійкість. Погоджуватися на умови колекторів не варто.

Та для багатьох людей, на жаль, простіше віддати колекторам витребувану суму – на тому шахраї і заробляють. А компанія «ШвидкоГроші» отримує свій дохід тоді, коли продає колекторам бази «боржників».

Такі випадки все частіше трапляються і на Львівщині. Проте чомусь жодна подібна справа не дійшла не те що до суду, а навіть до стадії відкриття кримінального провадження? На звернення журналіста Galnet від правоохоронців надійшла офіційна відповідь.

Не на диктофон працівники одного із дільничних відділень зізнаються, як правило, дільничні навіть не відкривають кримінальних проваджень за фактом заяв громадян про погрози і втручання в особисте життя. Посилаються на відсутність доказів за результатами перевірки, хоча це і  є порушенням закону. Про те, як вирішувати подібні ситуації, і як примусити компанію «ШвидкоГроші» нести юридичну відповідальність за свої дії, читайте у наступному матеріалі Galnet.

Читайте також: Електронний квиток у Львові – диво відбудеться?

Найбільше читають:

Нове на сайті: