Живемо у ритмі подій
МІСТО

«Спалили 2 тисячі гектарів землі, а сплатили 1700 гривень штрафу». Як найчастіше шкодять довкіллю жителі Львівщини

Розмова з начальником державної екологічної інспекції у Львівській області Миколою Маланичем
17:30, Пн, 13 Тра 2019 Ольга Головчин
Фото ілюстративне. Джерело: Четверта студія

Сезон пікніків стартував. Численні відпочивальники ринуть до лісів, щоб порелаксувати. Проте безліч з них залишають після себе невеличкі «подарунки» – пластиковий посуд, поліетиленові кульки та незагашене багаття. Тим самим стають на бік паліїв трави, які активізувались щойно зійшов сніг.

«Взяти хоча б жахливий випадок, який стався цього року, у лютому, на Самбірщині: на території Чайковицької сільської ради та Новокалинівської територіальної громади (між селами Чайковичі, Мала Білина та Велика Білина) вогнем було знищено близько двох тисяч  гектарів землі, а це більша частина загальнодержавного гідрологічного заказника «Чайковецький», – розповідає Galnet начальник державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич.

Чоловік обурюється: «Спалили 2 тисячі гектарів землі, завдали мільярдні збитки та знищили незліченну кількість живого. А притягнули до відповідальності лише одну юридичну особу. Штраф, який розрахований на це порушення – 850-1700 грн.  Щоб ви розуміли, гумус, який знищується під час паління, відновлюється у природніх умовах 50-70 років.» – коментує Микола Маланич.

Читайте також: На вулиці Миколайчука у Львові невідомі звозять габаритне сміття (ФОТО)

Законом передбачено, що вогнища можна розпалювати у встановлених місцях. Якщо робити це у невстановленому місці, штраф – 85 грн на особу. А це, каже Маланич, мізерна сума. Людям легше сплатити штраф, аніж дотримуватись закону.

Чоловік пояснює, винуватців важко притягти до відповідальності ще й через судову бюрократію.

«Проблема у тому, що, коли складаємо протокол, позиваємось до суду за тих «100 гривень», держава витрачає шалені гроші, щоб ми дійшли до суду. А коли буде штраф мінімум 3400 від мінімальної зарплати, тоді кожен громадянин задумається, що вигідніше: прибрати за собою сміття чи заплатити штраф.» – розповідає Микола Маланич.

Втім у Миколи Маланича є і добрі новини, зокрема щодо засмічення довкілля.

«Штраф за засмічення становить 850 гривень на юридичну особу, а на громадянина – 340 грн. У 2018 році ми зафіксували 260 несанкціонованих правопорушень; 2017 – понад 500; 2016 – до 1000. Тобто йде тенденція до зменшення кількості таких порушень».

Цього року Львівська обласна держекоінспекція уже впіймала 10 порушників.

Читайте також: Де на Львівщині найбільші незаконні сміттєзвалища: СПИСОК

Микола Маланич скаржиться, доволі складно впіймати людей, які смітять чи розпалюють вогнища у непризначених для цього місцях. Цей обов’язок входить до функцій ОТГ та сільських рад, проте, за словами чиновника, вони їх не виконують.

 «Поки державна екологічна інспекція виїде, знайде особу, якщо таки знайде, пройде дуже багато часу. Ті особи, які керують ОТГ, сільськими радами, зобов’язані фіксувати порушення, але вони не хочуть цього робити. А протягнення до адміністративної відповідальності їх не цікавить.» –  розповідає чиновник.

Микола Маланич каже, значних змін в екологічній свідомості українців найближчим часом чекати не варто. Однак екологічна освіта могла б вплинути на цю ситуацію.

 «Найефективніший спосіб боротьби із засміченням і незаконним палінням вогнищ, окрім роз’яснювальних робіт, це навчання у садках, школах, екологічні уроки».

Чоловік пояснює, надсилав на адресу Міністерства освіти та Міністерства екології пропозиції, щоб запровадити такі уроки, однак уже три роки на них ніхто не реагує.

 

Найбільше читають:

Нове на сайті: