Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Стріляли ззаду»: у Дрогобичі досліджують захоронення жертв репресій НКВС

Захоронення відкопали у саду позаду будівлі, де колись була тюрма НКВС на вулиці Стрийській, 3. Зараз на місці в’язниці розташований Меморіальний комплекс «Тюрма на Стрийській»
18:57, Чт, 17 Жов 2019 Карина Ляшенко
Усі фото: Galnet

Ініціатор розкопок на цій території у 1990 році Мирон Бучацький розповідає: перші три черепи біля території колишньої тюрми знайшов саме у цьому яблуневому саду 1989 року.

– Сам я з Бібрського району під Львовом. А про такі місця у Дрогобичі мені розповіли місцеві політв’язні. Один був такий, без ноги, Тадей Гудникевич. Він фірманом працював. Возив хліб, їздив туди-сюди, ніби його нічого й не цікавить. А сам бачив, що в одному місці зрито, в іншому нерівно, а потім нам сказав. Ми копнули раз ковшем – немає нічого. Копнули вдруге – і три голови. І зауважте, після поховань ще були зо дві-три чистки. Я вже починав пошуки навіть після них, – згадує Мирон Бучацький.

На фото: Мирон Бучацький

 

Як доказ злочину Радянської влади чоловік відніс черепи до місцевого прокурора, а потім забрав для перепоховання. Згодом одну зі сторін саду пан Мирон таки перекопав, втім ніяких останків там не знайшов.

– Попід самий пліт я розкопав яму метрів з сім завдовжки і два завширшки. Але ще раніше енкаведисти вивезли землю з кістками бульдозером. А потім ті три шофери, що це робили, пропали. Жінка, що жила біля саду і бачила як вивозили землю, казала, що знала тих водіїв. Вони місцеві були, третього вона лише не знала, а ті двоє пропали.

Читайте також: На Львівщині археологи знайшли артефакт, якому близько п’яти тисяч років

У 1990 році масштабні розкопки почалися всередині тюрми, а саду з яблунями дали спокій. Однак минулого року активісти, які у 90-х роках займались тут пошуками, порушили питання про те, що у той час дослідили не всі території з останками.

– Старші люди з Дрогобича знали, що з цього саду яблук їсти не можна. У 1959 році будівлю в’язниці передали Дрогобицькому державному педагогічному університету ім. Івана Франка. Тоді ж ректор навчального закладу змушений був укласти з керівником львівського КДБ договір про те, що на території цього саду будь-які роботи можна проводити тільки з дозволу Комітету державної безпеки. Тепер ми бачимо, чому були такі перестороги, – говорить доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Василь Ільницький.

 

Стали до роботи дослідники 15 жовтня. За два дні розкопок знайшли тринадцять поховальних місць. Шість з них містять останки шістнадцяти людей. Сім місць ще не розкривали.

Заступник директора меморіально-пошукового центру «Доля», керівник пошукових робіт Володимир Харчук зазначає, що захоронення є хаотичними, накладаються один на одного, деякі останки поховані на Захід або Схід, а деякі – на Південь або Північ.

– Це може означати те, що ховали у нічний час, оскільки це центр міста. Вдень тут все бачили люди. А вночі винесли, викопали яму і закопали, – припускає фахівець.

Читайте також: Зруйновані поховання та пошкоджені скелети: що насправді відбувається у Підкамені

На фото: Володимир Харчук

Науковий співробітник інституту археології НАН України Ольга Міненко розповіла Galnet, що наразі детально обстежили лише першу поховальну яму. У ній знайшли скелети трьох осіб чоловічої статі. Двоє з них – 20-30 років, третій – 30-40 років. У двох виявили ознаки вогнепальних поранень на черепі.

– Можу сказати, що стріляли ззаду, оскільки вони розташовані на потиличних кістках. Надалі ми встановлюватимемо, чи перебували ці люди в ув’язненні, чи залишились на їхніх кістках сліди катувань. Сподіваюсь, вдасться встановити зріст людей та їхні індивідуальні особливості. Це дасть змогу ідентифікувати рештки, –  зауважила Ольга Міненко.

Зараз зі супровідного матеріалу знайшли рештки взуття, частково предмети одягу.

– Є також три кулі від пістолета ТТ (Тульский Токарева) чи, можливо, автомата ПКШ (пістолети-кулемети Шпагіна) радянського зразка. Такими були озброєні у довоєнний, воєнний і післявоєнний час війська НКВС. Усі кулі були у верхніх частинах тулубів людей. А ще верхньому шарі ґрунту, над останками, відшукали мундштук і два ґудзики, –  додає Володимир Харчук.

Читайте також: Археологи у Буську показали, як виглядає відреставрована бойова сокира XIV століття (ФОТО)

Версії періоду заховань

За припущеннями істориків,  тіла можуть належати жертвам тюремних вбивств 1939-1941 років.

– Ми думаємо, що їх розстрілювали протягом певного періоду і звозили сюди, –  розповідає директор меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.

Не виключають фахівці й тієї версії, що поховання могли з’явитись тут у період масових розстрілів 1941.

– Але захоронення після масових розстрілів 1941 року проводились, як правило, у великій ямі по 50-100 людей. А тут лежить по 2-4 людини, –  зазначив  Володимир Харчук.

Ще одну версію висловив Василь Ільницький. Історик говорить, що з 1944 по 1952 роки, коли відбувалися спеціальні операції, гинули підпільники різного рівня.

– І їхні керівники в тому числі. Я припускаю, що їх могли привозити у цю внутрішню в’язницю КДБ для ідентифікації. Тут були ув’язнені, які перебували під слідством. Вони допомагали впізнати того чи іншого керівника. А головне, тут був штатний фотограф: працівникам цієї тюрми давали вказівки робити детальну фотофіксацію вбитих тіл. А потім їх закопували.

Нагадаємо, у 1990 році завдяки дрогобичанинам Мирону Бучацькому та Василю Ільницькому на території теперішнього Меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській» віднайшли рештки майже 500 людей.

Читайте також: Череп трирогої кози, фігурка людини, якій більше тисячі років і свинцево-олов’яний кухоль XVII століття

Найбільше читають:

Нове на сайті: