Живемо у ритмі подій
МІСТО

Троль і його стадо

Як на Львівщині розводять унікальних коней – нащадків диких тарпанів
20:08, Чт, 11 Лип 2019 Мар'яна Галькович
Усі фото Galnet

– Дзвонить до мене якось місцевий голова сільради і каже навести порядок з нашими кіньми, мовляв, якийсь чоловік отримав інфаркт. Як виявилося, наш жеребець відчув, що кобила «в охоті» і побіг до неї – за 10 кілометрів. І цю кобилу Троль привів зі собою сюди. Ми її, звичайно, віддали господарям, але був такий факт. Троль – вожак, команду дає і всі йдуть за ним, – розповідає Galnet директор Яворівського національного природного парку Михайло Біляк.

Жеребець Троль

Восьмеро нащадків диких тарпанів зараз живуть в «Оселі Розточчя», яка є рекреаційним об’єктом Яворівського національного природного парку, що входить до складу Міжнародного Біосферного резервату «Розточчя» та функціонує під егідою ЮНЕСКО. Троль – один із них, єдиний жеребець у цьому маленькому стаді. Доглядачі кажуть, що норов у нього ще той, хоч і здається він доволі спокійним.

– Крім нас цих коней зараз розводять у Польщі, в Австрії, у Прибалтиці, а в Україні ще в Чернігівській області, – розповідає пан Біляк.

Читайте також: Понад три тисячі дерев за три години: як на Львівщині садили ліс

В «Оселю» нащадки тарпанів потрапили у 2009 році, тоді їх було всього четверо: 3 кобил та 1 жеребець. Зараз же їх дев’ятеро: Тіберія, Турна, Міка, Тіна, Тоніка, Троль та двоє лошат.

– Вони дуже добре розводяться, але примхи цієї дикості проявляються. Для того, щоб їх утримувати, тут спочатку зробили такий загін маленький, зараз цей вольєр має площу 5 гектарів. Цього теж мало – нам треба ще втричі збільшити площу, – пояснює директор.

Про особливості цих коней розповідає головний природознавець Яворівського НПП Ігор Плесак. Чоловік каже, що не можна говорити про характер нащадків тарпанів однозначно:

– Не можна сказати, що ці коні є спокійними або норовлими, адже їхня поведінка залежить від ситуації. Для них найкраще жити у вольєрному утриманні, тому що вони мають доступ до лісового масиву. В основному вони їдять траву – пасуться, коли бракує якихось вітамінів, то можуть поласувати корою з дерев, а ще ми їх підгодовуємо. Хоча, навіть у зимовий період вони можуть самі собі добути їжу.

Взимку коні живуть у конюшні, яку збудували для них у 2017 році. А для того, щоб народжувалися гарні та здорові коні, потрібно змінювати кров, так би мовити. Це роблять завдяки обміну самцями із Парком природи «Беремицьке», що на Чернігівщині.

Історію тарпанів, європейських диких коней, без перебільшень можна назвати трагічною. Норовливі свободолюбиві тарпани завдавали людям чимало шкоди, тож ті боролися з ними – до початку XVII століття у деяких містах Європи діяли спеціальні стрілецькі загони, які знищували тварин, що нищили врожаї на полях. Однак, прийнято вважати, що тарпани вимерли через оранки степів під поля. Останній представник виду, до речі, помер у 1918 році поблизу Миргорода у Полтавській губернії.

Читайте також: Волонтери працювали майже по 15 годин на добу: як у Львові рахували безпритульних котів

– Це були такі коні-розбишаки. Вони бродили полями, наносили шкоду сільгоспвиробникам, а також зманювали одомашнених коней зі собою, – розповідає директор Яворівського національного природного парку Михайло Біляк.

Читайте також: «Лисиця жила у котячій переносці, тому що про неї забув господар»: історії мешканців домівки врятованих тварин

Люди досить швидко зрозуміли свою помилку і почали працювати над тим, аби штучно відновити цю породу: особин, які були нащадками тарпанів, зібрали у сільських господарствах у польській частині Біловезької Пущі. Повернути вид, звісно, не вдалося, але селекціонувати тарпановидних – вдалося.

Найбільше читають:

Нове на сайті: