Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Це велика скромність»: Яким був львівський композитор Мирослав Скорик 

Сьогодні, 13 липня, геніальному композитору, музикознавцю та диригенту Мирославу Скорику мало б виповнитися 82 роки. Та 1 червня цього року життєва струна маестро обірвалася...
18:56, Пн, 13 Лип 2020 Ольга Головчин
Маестро за інструментом у музеї. 2008 рік. Фото з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

Усі фото Galnet надали у фондах Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Скромний, пунктуальний та доброзичливий так про Мирослава Скорика каже старша наукова співробітниця Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Олександра Кирик. Пані Олександра маестро знала особисто та погодилася розповісти Galnet трохи більше про життя і творчість генія.

Мирослав Скорик завжди говорив, що на музичний шлях його благословила Соломія Крушельницька – рідна сестра його бабусі: 

«Коли Мирославу Михайловичу було 7-8 років, батьки, які не були професійними музикантами, привели його до Соломії Крушельницької. Він спробував заграти на її інструменті, проте сказав, що не буде продовжувати, тому що фортепіано фальшивить: натискаєш ноту До, а звучить Сі. Насправді, для вокалістів інструмент був налаштований на пів тона нижче. У такий спосіб Соломія Крушельницька виявила, що у Мирослава абсолютний слух та припильнувала, щоб батьки віддали його до музичної школи», – розповідає Galnet Олександра Кирик. 

Читайте також: Перша українка за кермом, скасоване весілля і врятована опера Пуччіні. П’ять фактів про Соломію Крушельницьку

У 1948-му році родину Скориків репресували та вислали до міста Анжеро-Судженськ, що у Сибіру, але майбутній маестро не припинив навчатися музики: він займався на фортепіано, а також опанував скрипку. 

«Колись Мирослав Михайлович пригадував, що після закінчення музичної школи, його вміння були не настільки досконалими, щоб вступати на скрипку чи фортепіано у консерваторію. Залишилося вибирати – композиторський, теоретичний або диригентський відділи.  І він обрав теорію.

Після  закінчення консерваторії виникло питання про подальшу освіту.  Музикознавець Софія Лісса розповіла, що найкращу музичну освіту можна отримати або в Парижі, або у Москві… “Так як, до Парижа я не міг поїхати,- жартував композитор, – я її послухав і вирушив на північ”, – каже пані Олександра. 

Маестро за інструментом у музеї. 2008 рік.
Фото з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

«Скорик став одним з найкращих українських композиторів, основоположником національної естради. Він належить до тих  класиків української музики, яким вдалося вивести нашу пісню на велику естраду. Мирослав Скорик написав такі українські шлягери, як «Намалюй мені ніч», а також перший український твіст – «Не топчіть конвалій». Під ці пісні танцювали, їх співали. Далі він занурився і у класичну музику».

Доробок Мирослава Скорика великий та багатогранний. Він нараховує низку  інструментальних, вокальних, музично-театральних, вокально-симфонічних, симфонічних та інших творів. До слова, відому на весь світ оперу маестро «Мойсей» благословив Папа Іван Павло II. Також Мирослав Михайлович писав музику до фільмів та мультфільмів. Власне, «Мелодію», яку вважають magnus opus композитора, геній створив до фільму Володимира Денисенка «Високий перевал».

Читайте також: 19 років тому Папа Іван Павло ІІ у Львові виголосив проповідь українською (Відео)

«Пишучи «Мелодію», він не сподівався, що вона стане такою популярною. Розповідав, як часом чув у метро, що хтось грає його твір і за це давав 10 карбованців. Мабуть, це є ознакою того, що композитор є любленим у народі», – каже пані Олександра.

 Мирослав Скорик мав філософський погляд на світ. Він вмів підтримати та допомогти у будь-якій ситуації. 

«Незважаючи на свою зайнятість, Мирослав Михайлович був дуже пунктуальним. Якщо щось не складалося, то заздалегідь попереджав або не обіцяв. До речі, маестро дуже довіряли у світі: якщо під час його закордонних поїздок хтось із шанувальників таланту Соломії Крушельницької хотів передати якісь предмети- експонати музею, то робили це через Мирослава Скорика».

З усіма людьми, байдуже на їхній статус чи вік, Мирослав Скорик поводився витончено, безпосередньо та інтелігентно.  Навіть коли доводилося у чомусь відмовляти, то завжди робив це у гарному тоні. Як відзначає Олександра Кирик, однією з найголовніших рис Мирослава Михайловича було почуття гідності. 

З дружиною Адріаною і внуком Дем’яном Перетятко у Музеї.

У 2002-му році у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові започаткували традиційні щорічні Зібрання родини Соломії Крушельницької як по лінії батька-Крушельницьких, так і по лінії матері співачки-Савчинських. Композитор був учасником багатьох таких Зібрань родини. 

«Одне з таких Зібрань родини відбулося у с. Дубина на Сколівщині, у літньому дерев’яному родинному будиночку Охримовичів-Скориків. Дерев’яне, без підведеного  газу приміщення, куди любив Мирослав Скорик утікати від шуму та урбанізації. Це дуже скромне приміщення, де є невелике фортепіано. У тому місці Мирослав Михайлович, мабуть, і черпав натхнення та наснагу. Здавалося б –  Мирослав Скорик це велич, маестро, визнання, а насправді, це велика скромність».

На фото: М. Скорик з братом Володимиром, донькою Міланою, родиною Вачкових, наук. співроб. музею Кирик Олександрою та її донькою Юлею. 2008 рік.
Фото з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

Кажуть, пам’ять про композитора живе доти, доки лунає його пісня, тож пропонуємо переглянути виступ у Івано-Франківській обласній філармонії у 2013-му році. «Мелодія». Диригує Мирослав Скорик:

Читайте також: На слова Симоненка, Костенко і Содомори : Львів’янка випустила пісенний збірник

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: