Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Ціна карантину: Хто з львів’ян і з якими наслідками зіткнувся

Аби дізнатися, як карантин вплинув на зайнятість та заробітки львів’ян, соціологи дослідницького центру «Соціоінформ» опитали 800 містян
12:43, Пт, 29 Тра 2020 Мар'яна Галькович
Фото ілюстративне: ckp.in.ua

Кого звільняли частіше, яка група населення постраждала найменше та як вберегти бізнес і своїх працівників у час кризи – у коментарі Galnet розповіла директорка «Соціоінформу» Наталія Зайцева-Чіпак.

Скільки львів’ян пішли у неоплачувану відпустку, а скільком просто не заплатили за роботу

– Ми запитували респондентів про те, з якими економічними наслідками вони зіткнулися на своєму робочому місці у час карантину. Це питання, безумовно, було актуальне не для всіх: 23% опитаних відповіли, що вони не працюють, тож наслідків не відчули. Жодних негативних змін на робочому місці не відчули 35% львів’ян, однак було доволі багато людей, які зіткнулися з певними проблемами. Найбільш поширеною виявилася пропозиція піти у неоплачувану відпустку, власне, майже 14% львів’ян зазначили, що власники бізнесу запропонували їм таким чином піти на компроміс, – розповідає Наталія Зайцева-Чіпак.

Читайте також: Директор львівської школи 12 годин безперервно рубатиме мечем, щоб зібрати гроші на ремонт

Близько 9% опитаних сказали, що їм роботодавці пропонували попрацювати за менші кошти, а майже 6% львів’ян зіштовхнулися з тим, що їм просто перестали виплачувати заробітну плату. Через оптимізацію штату, 4% респондентів отримали від роботодавців пропозицію звільнитися. 

– Можемо говорити, що 4% – це ніби небагато, але якщо взяти працездатне населення, а це приблизно 400 тисяч, і подивимося, скільки буде 4% від цієї суми. Це тисячі людей, тому цей момент – критичний. Такі цифри ми отримали опитуючи львів’ян загалом, а ми також дивилися, яка ситуація серед зайнятого населення, – каже директорка «Соціоінформу».

Інфографіка: Соціоінформ

– Якщо відкинути тих людей, для яких ці питання неактуальні, то наслідки карантину через коронавірус на собі відчув кожен другий львів’янин. Не зіткнулися із жодною з названих проблем 52%, ще 2% було важко відповісти, але не менше як 45% працюючого населення відчули ті чи інші наслідки, – пояснює соціологиня.

Піти у неоплачувану відпустку попросили 16% людей, пропозицію про зниження заробітної плати отримали 15% опитаних, 7% – не отримали оплату за свою роботу.

– Близько 8% львів’ян-підприємців сказали, що їм довелося призупиняти бізнес або зменшувати потужності, що також відобразилося на прибутках, – додає Наталія Зайцева-Чіпак.

Читайте також: Час перезавантаження: Як карантин змінив бізнес на Львівщині

Чи вплинули вік та стать на зайнятість львів’ян

– Ми зауважили, що більш вразливими у цій ситуації виявилися жінки: їм частіше пропонували піти у неоплачувану відпустку, погодитися на зниження зарплати. Якщо говорити про відпустку, то такий варіант запропонували 19% жінок та 13% чоловіків. Причин такої ситуації може бути доволі багато, можемо говорити, зокрема, про те, що найбільш вразливою у час карантину стала сфера послуг, куди більше залучені жінки, – каже соціологиня. 

Врізати зарплату запропонували 16% жінок та 13% чоловіків, а от просто не виплатили кошти за зроблене обом категоріям однаково – 7%. 

Інфографіка: Соціоінформ

Читайте також: «Нам давно пора позбутися генетичного страху «Що скажуть люди?», – львівська бізнес-тренерка

Соціологи дослідницького центру також встановили, що найбільше від кризи через пандемію коронавірусу, постраждала молодь:

– Чим молодшим є респондент, тим більша ймовірність того, що йому не виплатили зарплату: про це говорять 10% молоді, 7% львів’ян середньої вікової категорії та 4% тих, кому далеко за 50. Така ж ситуація із проханнями піти у неоплачувану відпустку або ж попрацювати за менші гроші. По зарплаті бачимо, що роботодавці не готові економити на працівниках середньої вікової категорії (12%), але можуть поторгуватися з молодими (18%) і старшими (15%) людьми, тобто з тими, хто є вразливіший у цій ситуації, – пояснює директорка «Соціоінформу».

Життя бізнесу у час кризи: досвід дослідницького центру

Дослідницький центр «Соціоінформ» також є представником сфери послуг, тож у час карантину через пандемію і він відчув деякі наслідки. Наприклад, деякі із запланованих досліджень замовники попросили відкласти на кращі часи, але робота все ж не зупинилася:

– Ми одразу перейшли в онлайн, але все одно зберегти об’єми було неможливо. Тим, що ми змогли змінитися і підлаштуватися під нові умови, ми частково компенсували свої втрати. Допоміг також досвід: за роки своєї роботи я стала таким собі переляканим директором – знаю, що в Україні кожні 5 років має бути якась криза. Тому, коли проходить перший посткризовий рік, ми одразу вмикаємо режим підготовки до кризи. Завдяки цьому у нас завжди є «подушка», – розповідає Наталія Зайцева-Чіпак.

Із послабленням карантину працівники дослідницького центру потрохи повертаються до офлайн-режиму роботи, однак відновити усі процеси у такому вигляді, як вони були раніше, поки можливості немає. 

Читайте також: Ресторанний бізнес у Львові після карантину: До чого готуватись новачкам і бувалим

До слова, опитування, про яке йдеться, соціологи центру проводили на вулиці зі збереженням дистанції, використанням усіх необхідних засобів захисту та температурних скринінгом із 12 по 23 травня.

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: