Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Творці ліків: як львівські фармацевти працюють над розробкою нових лікарських засобів

Він міг би стати знаменитим футболістом або ж відомим музикантом, але ще зі шкільних років настільки захопився наукою, що футбол і музика так і залишились у статусі хобі

Про те, як українські хіміки-фармацевти працюють над розробкою нових лікарських засобів, та якими дослідженнями вже можуть похвалитися, у програмі «Люди дії» на Радіо FM Галичина розповів український хімік-фармацевт, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, декан фармацевтичного факультету і Почесний Амбасадор Львова Роман Лесик.

Про те, як став хіміком

Потяг до науки в мене з’явився десь після 5-6 класу. Справжнім «магнітним» прикладом тут була моя, на жаль уже покійна, сестра Ліля. Я дуже хотів бути на неї подібним: вона добре вчилася в школі, на відмінно закінчила університет і здобула освіту фізика.

У старших класах я був учасником чи не всіх можливих олімпіад з фізики, хімії і математики. Але згодом з цих трьох предметів довелося вибрати один, і я зупинив свій вибір на хімії. Ніколи не приховував, що сталося це завдяки моїй вчительці з хімії Тамарі Павлівні Волошин. Так, завдяки їй, з цією хімією я йду від самої школи.

Про наукову діяльність

Науковою роботою я займаюся ще зі студентських років. Мова йде про синтез біологічно активних сполук. Цьому науковому напрямку у Львівському медуніверситеті вже більше шістдесяти років. Відтак, групою сполук, яку ми синтезуємо, займалося і займається дуже багато науковців як на нашій кафедрі, так і у всьому світі.

Основною метою є пошук молекули, яка матиме певну фармакологічну дію. Свого часу це була протизапальна, протимікробна, противірусна, антиоксидантна дія. Окрім того, наші сполуки виявляють і протитрипаносомну активність – при сонній хворобі, дуже страшному захворюванні Східної і Центральної Африки. А починаючи із 2000-х, було виявлено, що ці ж сполуки в майбутньому можуть використовувати і як ліки від онкозахворювань.

Про робочий день

Усе своє професійне життя  я працюю на кафедрі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.  Якщо не маю пар, тоді мій робочий день виглядає так: приходжу на роботу вранці, обов‘язково  переглядаю електронну пошту, дивлюся, чи з’явилися якісь матеріали за моєю роботою, і якщо такі є, намагаюся їх в темпі переглянути.  Далі – зі своїми працівниками обговорюємо,  які синтези сполук потрібно перевірити сьогодні, які можуть бути підводні камені, на що потрібно звернути увагу, аби одержати певний результат. На завершення робочого дня завжди намагаюсь якось систематизувати ті наукові дані, які вже маю, і написати декілька абзаців для майбутньої роботи чи патенту.

Про створення ліків

Нині наука є дуже глобалізованою, і немає жодного наукового осередку, де увесь процес створення ліків відбувається в одній лабораторії. Щоб досягнути певних результатів, створюються так звані консорціуми, де збираються найкращі фахівці у своїх галузях. Скажімо, наша група науковців охоплює людей, які є добрими спеціалістами в галузі синтезу ліків та дизайну структури потенційного лікарського засобу. Нині ми використовуємо не лише традиційні хімічні методи, а й методи комп’ютерної хімії. Але треба  розуміти, що створення лікарського засобу – дуже складний шлях. Щоб вийшла одна молекула, треба протестувати і вивчити властивості приблизно десяти тисяч сполук, а це досить складно: в загальному, згідно з дослідженнями, на це потрібно 10-15 років. Окрім того, у такий процес мають бути залучено не менш ніж 150 різнопланових науковців.

Про співпрацю з іншими науковцями

Ми співпрацювали з національним інститутом раку зі США (англ. National Cancer Institute, NCI, – ред.) –  якщо говорити про протипухлинну активність, із центром молекулярної медицини Академії наук Австрії (англ. Research Center for Molecular Medicine of the Austrian Academy of Sciences, – ред.), також із деякими академічними установами Франції, досить непогано розвиваються спільні наукові дослідження з Інститутом Біології Клітини НАН України. Також маємо дуже цікавий проект із пошуку лікарського засобу щодо сонної хвороби. Тут ми співпрацюємо з Музеєм історії природи у Франції (фр. Muséum national d’histoire naturelle, – ред.).

Про статус Почесного Амбасадора Львова

Я люблю свою сім’ю, своє місто, свою країну і свій університет. І коли мене запрошують на якісь закордонні конференції, я є, певним чином, промоутером для Львова. Мені дуже хочеться, аби моє місто стало цікавим для наукових конференцій, зустрічей, візитів відомих вчених. Там паче, у нас є направду дуже сильні університети, тому особливо хочеться, щоб сюди приїздило ще більше студентів іноземців, науковців, які в майбутньому захочуть займатися тут різними проектами. Я  вважаю, що Львів може бути потужним науковим центром європейського типу, і я хочу внести сюди свою лепту.

Фото з FB Романа Лесика

Найбільше читають:

Нове на сайті: