Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

У Львівській галереї мистецтв знайшли понад 60 ескізів відомого українського художника (Фото)

Уже цієї осені у Львові відбудеться персональна виставка Василя Польового
19:30, Ср, 08 Вер 2021 Ольга Головчин
На фото Інна Дмитрук-Сорохтей. Фото Galnet

Хто такий Василь Польовий, у чому полягає особливість його творчості, як відбувається реставрація його робіт та що її ускладнює ‒ на ці запитання Galnet відповіли у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. 

Знайдені ескізи Василя Польового 

Василь Польовий ‒ український художник та графік, родом із Кривого Рогу. Працює жанрах монументального мистецтва, мозаїки, живопису, стінного розпису та графіки. Зараз йому 85 років. З 1990-го митець живе у США. 

Навчався Василь Польовий у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної. Певний час працював у Москві на комбінаті декоративно-оформлювального мистецтва. У 1972 художник разом із дружиною Юлією Подоговою та донькою переїхав у Львів. Тут він познайомився з такими художниками як: Охрім Кравченко, Володимир Патик, Михайло Штейнберг, Іван Остафійчук, Леопольд Левицький, Роман і Марґіт Сельські.

Упродовж 10 років розписував церкви, писав ікони. За це його виключили зі Спілки художників СРСР, не давали нових об’єктів для роботи. Окрім того, митець був у «чорному списку» КДБ. У грудні 1989-го довелося емігрувати зі сім’єю в США.

Василь Польовий у майстерні, 1990-й рік. Фото з архіву Василя Польового. Джерело фото: uk.wikipedia.org

Коли Василь Польовий виїхав за кордон, частина його робіт опинилися у фондах Львівської національної галереї мистецтв ‒ понад 80 творів. Усі вони зараз перебувають на реставрації.

Це дуже важливий автор, і не лише для Львова. Частину ескізів, з якими працюють наші реставратори, він виконав зі своєю дружиною Юлією Подоговою у Москві. Фактично, те, що залишилося від його радянського періоду, перебуває у Львові, тому що потім митець виїхав у США. Вважаю, що твори, які зберігаються у Галереї, є одними з найкращих у практиці Василя Польового до еміграції. Важливо, що частина з цих творів збереглася. Де перебуває інша частина ‒ ми ще встановлюємо, ‒ коментує завідувачка Музею модернізму Галина Хорунжа.

Коли мистецтвознавиця підбирала живописні твори Василя Польового для його персональної виставки у Галереї, то нарахувала їх 18. Однак згодом з’ясувалося, що робіт художника у фондах Галереї є значно більше. 

У контексті робочої розмови у відділі фондів наша завідувачка архіву діячів мистецтва та культури пані Ірина Мисько сказала, що у нас ще зберігаються якісь картони і там написано «Польовий». Їх не брали на облік. У мене це моментально викликало зацікавлення. Коли ми прийшли у відділ фондів, то виявилося, що там перебуває безпрецедентна колекція ескізів до монументальних творів Василя Польового, не лише львівського періоду, але й коли він створював об’єкти в Казахстані, Росії і так далі, ‒ додає Галина Хорунжа.

Один з віднайдених ескізів. Фото надала Галина Хорунжа

Понад 60 виявлених робіт одразу взяли на облік і розпочалося найважливіше – робота реставраторів. 

Окрім того, завдяки одному з віднайдених ескізів Галина Хорунжа встановила авторство мозаїки на зупинці у селі Дубина, що на Сколівщині. З’ясувалося, що її виклав саме Василь Польовий. До цього часу вважали, що автор мозаїки невідомий.

Реставрація творів художника

Зараз у реставраційній майстерні Львівської національної галереї мистецтв перебувають кілька десятків ескізів художника, які Галина Хорунжа знайшла в архіві, та 18 станкових творів. 

Ескізи збережені досить добре. Єдине ‒ сильне забруднення. Також подекуди є осипання фарбового шару, проте з цим можна дати раду. Деякі потребують укріплення. У технологічному плані реставрація не є складною. Але ескізів дуже багато і це забирає час. Кожен із творів потрібно очистити. Окрім реставраційних заходів, необхідно ще придумати, як подавати їх для публічного огляду. Тому що ескізи не зовсім призначені для експонування на виставці, ‒ пояснює завідувачка науково-реставраційного відділу Інна Дмитрук-Сорохтей.

Багато ескізів роздерті. Такі роботи відновлюватиме реставратор паперу. Фарбами втручатимуться несильно, каже Інна Дмитрук-Сорохтей, адже втрат живопису небагато.

Один з віднайдених ескізів. Фото надала Галина Хорунжа

Ескізи виконані різними техніками, однак більш-менш традиційними: клейова темпера, гуаш, чиста гуаш. 

Клейову темперу створювали шляхом додавання клею ПВА у гуаш. Завдяки цьому утворюються більш насичені кольори, але не такі яскраві як олійні фарби чи акрилові, проте вони досить міцно тримаються. Зважаючи на роки створення, це був найпростіший спосіб міцніше зберегти ескіз та показати більшій кількості людей. Якби це була гуаш, то тертям картинку об картинку впродовж багатьох років, вона б уже добряче стерлася, або були б сильні ознаки цього на тильній стороні, ‒ додає реставраторка. 

На фото Інна Дмитрук-Сорохтей. Фото Galnet

Зараз Інна Дмитрук-Сорохтей реставрує живописну роботу «Пляж», яку автор створив орієнтовно у 1963-1964-х роках. Технологічно процес відновлення твору буде значно складніший ніж ескізу.

Є така техніка старих майстрів: лак спеціально кольорується пігментом, тобто він набуває будь-яких відтінків. В основному ми працюємо з коричневими. Цю роботу він вирішив промалювати кольоровими лаками. Після цього покрив звичайним лаком, найімовірніше для покриття меблів чи паркету, який є значно дешевшим. Зараз потрібно розпізнати межі між покривним лаком, який з віком став темним і жовтим, та кольоровим лаком, яким художник промальовував фрагменти світлотіні, змоделював фігури, ‒ каже Інна Дмитрук-Сорохтей.

На фото фрагмент роботи Василя Польового «Пляж». Фото Galnet

Покривний шар лаку реставраторка усуватиме, щоб прояснити оригінальний авторський живопис. Доводиться добряче маневрувати між потоншеннями лакової плівки, каже пані Інна. Контролювати процес допомагає ультрафіолетове світло, яке дозволяє краще побачити межу. 

Як пояснює Галина Хорунжа, у роботі зображені сучасні люди в архаїчному трактуванні. Твір про модерну архаїку.

На фото розписи Василя Польового на тему північних народів. Фото Galnet

Роботу «Вертеп» 1968-го року вже відреставрували. Її відновлювала Юлія Островська. У цьому творі Василь Польовий не промальовував та не моделював персонажів кольоровим лаком, тому потрібно було лише усунути шар покривного лаку, який потемнів. Колористична гама твору абсолютно змінилася порівняно з тим, якою вона була до реставрації. 

Нонконформіст

У творчості Василя Польового можна зустріти різну тематику: космічну, анімалістичну, народну та інші. Що цікаво, більшість робіт автора не мають назв.

Якщо говорити про стилістику, естетику та загалом про цього автора, це один із дуже небагатьох справжніх нонконформістів, які у нас працювали, ‒ каже Галина Хорунжа. 

І додає:

У нього були дуже різні речі, але загалом автор має стиль, який відчитується. Є речі, які відсилають нас до класики радянського авангарду. Перебування Василя Польового у Львові, як на мене, більше вплинуло на це місто, ніж навпаки. На рівні форми та на рівні стилістики. Зокрема, у практиках низки львівських художників помітний вплив творчості Василя Польового, як на рівні формального вирішення, так і у побудові композицій.

Робота Василя Польового «Натюрморт». Фото Galnet

На цій роботі, за словами мистецтвознавиці, автор зображує на перший погляд складні для ідентифікацій об’єкти, проте вони зберігають певну предметність. Вони не потребують детального пояснення, місцями можна любуватися, місцями – інтерпретувати. 

Якщо ми говоримо про цю роботу, у ній якраз відчувається період перебування у Москві. Там він перетинався з Дмітрієм Краснопєвцевим, Володимиром Нємухіним, Михайлом Рогінським та іншими авторами. Це історія про метафізичний натюрморт, ‒ коментує мистецтвознавиця.

Василь Польовий часто зображував у своїх роботах метафізичних персонажів, духів. З іншого боку, він малював «класичні» речі у дусі радянського монументального модернізму.

У колекції Львівської національної галереї мистецтв є також робота, за яку Василя Польового могли не лише ув’язнити, але й вбити. Твір 1965-го року. На ній автор зобразив радянську систему у вигляді пекельного видива з левіафанами. Україна, яка намагається повстати, намальована в ідеалістичному вигляді.

Фото Galnet

Тож, Василь Польовий працював і як легальний художник, і як нелегальний. 

До слова, наразі у львівському Музеї модернізму, що на Коперника, 15А,  експонують роботу Василя Польового ‒ проєкт монументального розпису, кінця 1970-х.

Нещодавна автор подарував Львівській національній галереї мистецтв 7 графічних робіт. Їх з Кременчука передала сестра художника Людмила Польова. Скомунікуватися з родиною митця галереї допомогла Тетяна Шаленко. Наживо ці твори та вищеописані можна буде побачити вже цієї осені на персональній виставці Василя Польового у Палаці Лозинського.

Читайте також: Його роботи заряджені суперечливими емоціями: у Львові відкрили виставку Петра Гуменюка

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: