Живемо у ритмі подій
МІСТО

У Львові ландшафтний заказник перетворюється на легкозаймистий смітник (Фото)

Торфовище «Білогорща» інтенсивно «обростає» львівським непотребом. Ситуація ускладнюється ще й тим, що торф – легкозаймистий
14:45, Пн, 10 Тра 2021 Марта Байдака
Фото: 4 студія

У Львові перевізники взяли собі за звичку вивозити сміття на торфовище «Білогорща». Про це неодноразово повідомляли у мережах місцеві жителі.

Крім того, проблему під час засідання сесії, ще 22 квітня, озвучила і депутатка Львівської міської ради Уляна Пак.

Неодноразово жителі бачили, що на території торфовища Білогорща є несанкціоноване сміттєзвалище, і в міській раді чиновники розводили руками, мовляв, ми не знаємо, хто це засмічує нашу заповідну територію. Тобто, мешканці платять гроші за вивезення твердих побутових відходів, місто доплачує за те, щоб вивозити його на сміттєзвалища в інших областях, які погодилися його прийняти, а наші перевізники розкидають це сміття по заповідних територіях довкола Львова. І, що найцікавіше, на торфовиську це сміття було посортоване. Тобто, на якісь сортувальні станції відправляються великі сміттєвози, а потім менші машини їздять і розкидають це все по ровах і по лісах, – обурюється у коментарі Galnet Уляна Пак.

Як повідомили Galnet у пресслужбі Львівської міської ради, ситуацію із сміттям на Білогорщі взяли під контроль, триває службове розслідування, тому зараз чиновники цей факт не коментують.

Фото: Варіанти

Нам вдалося з’ясувати, що у Львівський міській раді відбулося засідання робочої групи щодо розв’язання двох питань: підготовка до прийняття ухвали ЛМР про заказник «Торфовище Білогорща», а також питання щодо земельного конфлікту між Рясне-Руською громадою та ЛМР. Щоправда, протоколу засідання робочої групи не публікували. Про це у коментарі Galnet повідомила юристконсульт «ЕПЛ» Софія Шутяк.

Насамперед йде мова про формулювання суті конфлікту, бо наразі, як у Шекспірівській п’єсі «Ромео та Джульєтта», пам’ятають, що був конфлікт, а у чому саме – уже всі забули, але претензії залишились. Цікаво було б побачити протокол цієї зустрічі та список учасників. Те, що питання належного функціонування заказника громада не полишить – це зрозуміло. Чого вартий лише звіт «Опори» за 2017 рік про відкритість ЛМР: «У місті діє система електронних петицій, завдяки якій у 2017 році мешканці підтримали лише одну петицію, яка пізніше була розглянута радою – 23 березня 2017 року прийнято ухвалу №1711 «Про підтримку петиції «Про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Торфовище Білогорща»». Також відкритим залишається питання законності претензій щодо земельних ділянок, які оформлені станом на зараз на публічній кадастровій карті на підставі Генплану, який прийнятий із грубим порушенням містобудівного законодавства. Мабуть, слід не робочі групи створювати, а скасовувати Генплан та проведену реєстрацію земельних ділянок. Тоді відпадуть усі питання щодо претензій на землю. Адже ЛМР не може своєю ухвалою виправляти допущені порушення закону та об’єднувати земельні ділянки, які незаконно були сформовані. Тут суд та правоохоронні органи мають повернути все до попереднього стану. А щодо заказника, то ухвалу про встановлення його меж рада зобов’язана винести згідно з законами «Про природно-заповідний фонд», «Про землеустрій» та «Про місцеве самоврядування».

Читайте також: «Супчик випадково розлили на шию»: у Львові вихователів Центру підтримки дітей звинувачують у халатності

І додає:

Львівська міська рада затягує питання щодо сміття у заказнику і пов’язує  це зі спірним земельним питанням між Рясне – Руською та Львівською громадами. Моя думка, немає потреби ці питання сплутувати, можна винести ухвалу про розробку землеустрою для заказника. Якщо говорити про сміття, то треба розуміти, що ЛМР не має санітарної очистки населеного пункту, і це  порушення. У нас немає належно організованого збору сміття. Попри те, що ЛМР відкрила два майданчики для великогабаритного сміття, хтось чомусь намагається забруднювати цим сміттям природу. Зараз стоїть питання, хто має контролювати заказник, заказник охороняться громадою. Тобто, все, що зараз там відбувається, це є проблема ЛМР, – пояснює Galnet Софія Шутяк.

Нагадаємо, «Торфовище Білогорща» – ландшафтний заказник місцевого значення. Розташований у Залізничному районі Львова, при північних околицях мікрорайонів Білогорща і Левандівка, на землях Львівської міської ради та частково – Зимноводівської сільської ради. Площа – 92 гектари. Статус йому присвоїли на основі рішення сесії Львівської обласної ради у жовтні 2019 року. Заказник створили, щоб зберегти унікальні торфово-болотні природні комплекси у верхів’ях Білогірського потоку (права притока річки Зимна Вода) з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу. Через територію заказника проходить Головний європейський вододіл.

Фото: Варіанти
Джерело: Твоє Місто

Як пояснює у коментарі Galnet екоактивіст Орест Залипський, чиновники, скоріш за все, забули, що торф легкозаймистий, тому й не дивно, що сміття горить.

Торф легкозаймистий. У заказнику «Білогорща» є близько 280 видів червонокнижних рослин, а перевізники непотребом засипають їх. Звісно, це сміття розкладатиметься там десятки років, горітиме, шкідливі випари йтимуть у повітря, яким дихають місцеві. Якщо так піде і далі, територія перетвориться на небезпечну для життя, – обурюється у коментарі Galnet Орест Залипський.

Фото з фейсбук-сторінки заказника

На неправильне поводження із відходами потрібно одразу скаржитись у правоохоронні органи та екоінспекцію, наголошує у коментарі Galnet юристка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга  Мелень.

Потрібно звертатись у правоохоронні органи, тому що забруднення земель відходами – це вже кримінальне правопорушення. Потрібно писати заяву у поліцію, в екоінспекцію, щоб вони оцінили обсяг шкоди, нарахували штраф, наклали припис органам місцевого самоврядування, і, згідно припису, потрібно це сміття вивозити. Потім несе цей тягар місцеве самоврядування, тому що, поки не встановили власника, це є нічийні відходи. Штраф за таке поводження із відходами – до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю, – розповідає Galnet Ольга Мелень.

Читайте також: Взяла 7500 гривень, а віддавати мала 75 тисяч. Як жителям Львівщини не потрапити у пастку онлайн-кредитів

Поки на Білогорщі наростає сміттєвий колапс, міський голова Львова влаштував ціле шоу – з продажу компосту.

На початку квітня цього року Львів виставив на продаж компост, який виготовляють із харчових та садових відходів. За вторговані кошти придбають медичний кисень для однієї з лікарень міста. Про це Андрій Садовий повідомив на своїй фейсбук-сторінці. На продаж через систему публічних закупівель Prozorro виклали лот «Сировина органічного походження для добрив – 50 тонн». Мінімальна ціна за тонну – 300 гривень.

 По-перше, продано тільки 50 тонн органіки за 15 тисяч 450 гривень, це десь 31 копійка за кілограм, і тут запитання: а яка ж собівартість виготовлення того кілограма компосту? Друге, компостом ніхто не цікавиться. Дві компанії, які брали участь в аукціоні, взаємопов’язані: заступник керівника компанії, яка виграла, є керівником компанії, яка програла. Що це за такий «прозорий» аукціон? Третє, ЛКП «Зелене місто» викачало з бюджету розвитку на свої потреби близько 170 мільйонів гривень. Окрім цього, на останній зустрічі на Пластовій просило у депутатів кошти на сортувальну лінію, щоб вибирати з органіки невідповідні відходи, натомість за виручені від аукціону кошти купуватимуть кисень для лікарень. Я не бачу у цьому логіки, але чітко спостерігаю банальний піар. Щоб вирішити проблему зі сміттям, потрібно її вирішувати, а не тільки вдавати, що щось робиться і роками створювати «комплексні програми про систему заходів». У нас досі не розробили схему очистки міста (з 2016 року), яка б мала відповісти на питання: скільки сміття; локації його найбільшого нагромадження; місця пунктів приймання сортованого; логістика вивезення. Контейнери для роздільного сміття стоять, але вивозяться однією машиною і в якусь точку, де потім все це пересортовується. Крім того, у нас нема полігону. І з такими темпами ще довго не буде, бо тільки минулого місяця рішенням Виконкому ЛКП «Зелене місто» отримало завдання знайти ділянку, виробити і погодити документи. Влаштування полігону за європейськими нормами недешеве задоволення, за попередніми даними компанії Egis, йдеться про 17 мільйонів євро. При збереженні ідеї побудови такого комплексу механіко-біологічної переробки ми залежимо від полігону, – каже Galnet громадська діячка, жителька вулиці Пластової Мар’яна Куць.

Фото зі сторінки заказника

Замість того щоб вирішити питання зі сміттям, міський голова вкотре піариться на ньому, певен політичний оглядач Юрій Ситник.

Зараз іде справа до літа і ті процеси, які відбуваються зі сміттям, гниття і утворення газів, несуть загрозу самозапалювання торфів. Але тут проблема набагато ширша, нема контролю за рухом сміттєвозів ще з часів, коли почали возити сміття на Грибовицьке сміттєзвалище. І якщо цього не контролюють, отже тут ховається інша мотивація, яка закривається через накладні і товаротранспортні листи. Закриваються одні маршрути та об’єми, а реально є інші. Це сміття за документами могло їхати за сотні кілометрів, а викинули його на торфовиську. Якщо так відбувається систематично, отже маємо списаний бензин і махінації на мільйони гривень. Свого часу був аудит, про який чомусь забули. Цей аудит провели, коли на «мандри» львівського сміття витратили 300 мільйонів гривень, і цей аудит виявив порушення приблизно на 50 мільйонів. Але чи хтось відповів за це, до сьогодні невідомо. Це все нагадує масштабну корупційну схему. Приватні перевізники можуть працювати на «відкатах», вони будуть вдячні за те, що їм дають можливість заробити, і вони, для себе ж, можуть зекономити. Наприклад, перевізнику заплатили за те, що він везе сміття у Житомир, а він скинув на торфовисько у Львові. Прекрасна економія коштів для приватного перевізника, а для комунального підприємства також вигідно, бо те паливо, яке списали на дальні поїздки, можна продати. Відсутність контролю над перевізниками – на руку чиновникам міської ради, бо чому інакше за стільки часу цей контроль не запровадили. Що ж до продажу компосту, по-перше, незрозуміло чому цього не можна було зробити раніше. І коли говорять, що кошти від продажу компосту підуть на закупівлю кисню для львівських лікарень, це добре, але це дуже нагадує черговий піар, як на смітті, так і на лікарнях, – каже у коментарі Galnet Юрій Ситник.

Читайте також: Хотіли обдурити навіть Бабу Нюсю: як на Львівщині діють інтернет-шахраї

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: