Живемо у ритмі подій
МІСТО

У Львові стихійна торгівля процвітає навіть під стінами храмів (Фото/відео)

На Галицькому ринку для продавців сільськогосподарської продукції безкоштовно пропонують місця, але люди чомусь туди не поспішають. Схожа ситуація і на інших ринках міста
16:15, Пн, 27 Вер 2021 Марта Байдака
Фото зі сайту Духовна велич Львова

Проблема зі стихійною торгівлею у Львові тільки набирає обертів – вуличні торговці уже добрались до храмів. Зокрема львів’яни скаржаться на стихійний базар біля храму Ольги та Єлизавети. Відповідне звернення зареєстрували на Гарячій лінії міста. Дехто стверджує, що така торгівля робить місто схожим на Бангладеш.

Прохання направити муніципальну варту і поліцію до костелу Ольги і Єлизавети, де здійснюється незаконна торгівля і також облаштувати місця для торгівлі для таких людей, бо якщо їх не буде, то сусідні вулиці просто стануть такими самими. Львів ніяк не виглядає як європейське місто, а швидше як Бангладеш якийсь, – поскаржився чоловік на Гарячу лінію міста.

Фото: Galnet

Нарікає на стихійну торгівлю під стінами святині і сам настоятель храму отець Іван Галімурка.

Божий храм потрапив під окупацію. Його окупував базар під назвою «Львів». Ще один крок і цей базар увійде до святині. Зауважмо, що дієвою його силою є не мусульмани, не атеїсти, не інопланетяни… Отой базар – це «побожні» галичани, котрі, у переважній більшості, носять на своїх грудях хрест. На жаль, директор цього базару, назва котрого – «Львів», не звертає на це неподобство жодної уваги. І від цього – дуже сумно, – написав у себе на фейсбук-сторінці отець Іван Галімурка.

Фото: Galnet

Зараз біля церкви триває ремонт, тому стихійний базар перебрався на другу сторону вулиці, одразу під входом до приватних магазинів та кафе. Продавці крамниць кажуть, таке сусідство їм не до вподоби, але вплинути на торговців без дозволів не можуть.

Це створює жахливий шум. Ми не чуємо покупців, люди вітрин не бачать – це жах. І коли вони всі пішли і купа сміття лишилося, тут ніхто не прибирає, нема двірника. Оскільки тривають ремонтні роботи, звідти їх прогнали, то вони тут стали, – скаржиться Galnet продавчиня книжкового магазину пані Леся.

Читайте також: У Львові померло немовля, якому було два тижні: що кажуть лікарі

Фото: Galnet

Як кажуть самі львів’яни, на кожен товар є свій покупець. Тому думки людей розділились: комусь така тротуарна торгівля подобається, а хтось минає її десятою дорогою.

Ця стихійна торгівля вже в печінках сидить! Неможливо пройти! Сьогодні біля магазину з книгами я потрапив у затор з людей. Я не міг пройти, бо вони там торгують, – обурюється львів’янин Кирило Дудка.

Фото: Galnet

До слова, на базарі біля церкви Ольги та Єлизавети торгують не тільки домашнім, тут працюють і перекупки. Клієнти кажуть, не гидують купувати з-під ніг.

Фото: Galnet

Попри заборону продавати з рук, стихійна торгівля процвітає і у спальних районах Львова. Там з тротуару можна придбати не лише продукти, але й одяг та аксесуари. Як раніше розповідав Galnet, поблизу торгового центру «Сихів», в народі базар «Іскра», вуличні торговці заполонили своїм товаром навіть зупинки громадського транспорту.  Не на камеру кажуть, останнім часом муніципали до них не навідуються.

Центр міста також у полоні перекупок. На площі Соборній їх можна зустріти і у дощ, і у сніг. І як би працівники муніципальної варти не проганяли їх, вони знову повертаються на свою «точку» заробітку. Львів’яни кажуть, ціни у перекупок, як в магазині, а елементарних правил гігієни вони не дотримуються.

Зі слів голови Галицької районної адміністрації Андрія Зозулі, проблему стихійної торгівлі потрібно вирішувати комплексно. Найперше, каже він, за це має взятися дирекція ринків.

У нас є декілька є таких локацій, де є трохи більше вуличної торгівлі, це район Галицького ринку, а також поблизу церкви Ольги та Єлизавети. Ми стараємось щодня проводити рейди, зокрема муніципальна варта у нас контролює Галицький ринок, а працівники поліції – вулиці Шпитальну та Городоцьку. Але цю роботу не зробить одна структура, тут треба щоб включилися в роботу всі, як районна адміністрація, так і поліція, і муніципальна варта, але в першу чергу має бути зацікавлена адміністрація ринків, щоб люди йшли на ринок, а не довкола нього, – розповідає Андрій Зозуля.

Читайте також: Скандал довкола каплиці на Малоголосківській: Митрополит Епіфаній поговорив з мешканцями

Нагадаємо, згідно з інформацією зі сайту Львівської міської ради, зараз на ринках міста є 940 вільних місць для торгівлі.

Як повідомила у коментарі Galnet заступниця голови Галицької районної адміністрації з соціально-економічних та гуманітарних питань Галина Бачинська, окрім рейдів, вилучають товар та складають адміністративні протоколи на продавців стихійних базарів.

Станом на сьогодні муніципальна варта склала у Галицькому районі 86 протоколів. 42 з них по 160 статті, і ці проколи розглядають суди, а решта – по 152 статті. Краще складати протокол по 152 статті, тому що там більший штраф – від 300 до 1360 гривень. Також 12 протоколів склала поліція. Щодня проводять такі рейди та вилучають продукцію. Людям запропонували місця, зокрема для продавців сільськогосподарської продукції на Галицькому ринку є безкоштовні місця. На наше прохання, адміністрація ринку «Добробут» встановила 150 місць для такої торгівлі. Чому люди не хочуть туди йти, не знаю. Не завжди там, де стихійна торгівля, є дешевше, і це великий ризик, бо зараз період пандемії, – пояснює Galnet Галина Бачинська.

Аби уникнути скупчення тротуарних продавців, місту потрібно відвести території для стихійної торгівлі і не тільки, каже у коментарі Galnet політичний оглядач Юрій Ситник.

Таких територій у Львові є багато, інше питання, що ми не знаємо структури власності тих територій. Місто не резервує територій, а воно мало б це робити. Не обов’язково для стихійної торгівлі, а й для інших потреб. Розганяти людей – це не найкращий вихід. А те, що в мерії говорять, що проблему зі «стихійкою» мають вирішувати директори ринків, то це просте перекидання своєї відповідальності на приватний бізнес. У нас комунальної власності залишилось дуже мало, для мене дуже дивно, коли вони кажуть, от ми тут продали об’єкт комунальної власності, і пишаються цим, бо наповнили бюджет, але що далі? Є речі, які місто повинно мати. У нас є море закинутих промислових територій! Тільки довкола автобусного заводу, який потрохи починають забудовувати, 100 гектарів. То, можлииво, місто має втручатись та резервувати ділянки, про всяк випадок ? – Розмірковує Юрій Ситник.

Читайте також: Повівся на рекламу в інтернеті: як львів’янина ошукали на саджанцях малини

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: