Живемо у ритмі подій
МІСТО

У церкві на Львівщині уже 261 рік зберігаються мощі святого Валентина

261 рік тому тлінні останки легендарного святого передали з Риму до Самбора
12:15, Чт, 13 Лют 2020 Карина Ляшенко
Усі фото: Galnet

«Від ранку до самого вечора 14 лютого у церкві є черга. Усі стоять до мощей святого Валентина. Вони виставлені на тетраподі до почитання», – розповідає Galnet завідатель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі Богдан Добрянський.

Від 1759 року, коли тлінні останки легендарного святого передали з Риму до Самбора, храм не оминають увагою не тільки українські паломники, а й віряни з сусідніх країн.

«Від початку війни, з Росії люди майже не їдуть. А до 2014 року у нас були і з Сибіру, і з Уралу, і з Казахстану. Навіть із Нижнього Тагілу дві жінки приїздили дякувати святому Валентинові за те, що виконав їхні прохання», – згадує отець Богдан.

Читайте також: «Наша музика не мейнстрімна, але справжня»: львівський гурт має шанс представити Україну на Євробаченні

У XVIII столітті студент Тарас Коцюба, який навчався у Римі, в архівах Ватикану знайшов документи, у яких йшлося про те, що священномученик Валентин є покровителем Перемишльсько-Самбірської єпархії:

«Тепер ця єпархія розділена, адже розділили державні кордони. А тоді був такий час, що мощі роздавали на різні єпархії як покровителів. Так унас зявились частина черепа, кілька кісток і скляна капсула, в яку зібрали миро від мироточивих мощей Валентина».

Мурований храм, у якому зберігаються мощі,збудували 1738 року, у 1855 році там добудували дугоподібне захристя, а через десять років приміщення храму розширили, добудувавши вівтар. Цікаво, що за радянських часів будівля храму збереглася, бо після Другої світової війни церкву Різдва Богородиці передали Російській православній церкві. У 1992 році храм повернули Українській греко-католицькій церкві.

Крім Самбора, зараз частина решток святого Валентина зберігається у храмі святих Валентина і Севастьяна в Римі, у Болонії, а також у деяких храмах Франції. Ще частину перевезли до шотландського міста Глазго у римо-католицький костел блаженного Джона Данса, і частина потрапила до польського міста Познань.

Читайте також: Які таємниці приховують львівські кам’яниці (фото)

У самбірській церкві мощі зберігають у скляній домовині невеликого розміру при південній стіні храму. За пам’яті отця Богдана домовину святого не відкривали жодного разу. Щорічно 14 лютого її виставляють на Велику вечірню:

«Цьогоріч це буде у вівторок ввечері. Тоді ми мощі виставимо на тетраподі. У саме свято служитимемо літургію, молебень, а після цього люди можуть прийти і поклонитися до ковчега».

Проте, каже священник, не обов’язково приходити до мощів конкретно 14 лютого і молитися лише за щасливе подружнє життя:

«Як ми молимося до Господа Бога щоденно, так і до будь-якого заступника, посередника перед Богом, християнин може молитися тоді, коли має потребу. І просити не тільки коли треба хорошого чоловіка чи жінку. За все люди просять. Та і церква не давала йому титулу покровителя закоханих. Церква дала йому статус священномученика. А то вже у народі вважають його покровителем закоханих», – пояснює отець.

Скоріше за все, каже отець, покровителем подружніх пар Валентина вважають через легенди про те, що він таємно вінчав закоханих:

«Загально вважається, що він вінчав християнок, які хотіли одружитися з мореплавцями. Але нас найбільше втішає те, що він потерпів за віру до Хреста. І це найбільший титул, який є. Люди вже можуть додавати щось своє».

Читайте також: Місце, де Франко написав «Конкістадорів»: історія костелу на Жидачівщині (Фото)

Отець додає: зараз правдиво святкують День святого Валентина дуже мало людей.

«Бо святкування – це єднання з джерелом святості. Джерелом святості є Господь Бог. А коли люди купляють валентинки і замовляють столики в барах, то це зовсім не святкування. Це просто бенкет з нагоди дня святого Валентина, але вони не святкують».

Нагадаємо, згідно з найпоширенішою легендою, у 269 році н.е. римський імператор Клавдій II через прагнення завоювати весь світ сильною армією видав указ про заборону одруження під час військової служби. Він зробив це для того, аби сім’я не могла утримувати чоловіків від військової служби. Однак молодий священник Валентин не слухав наказів Клавдія II і таємно від усіх вінчав закоханих. Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари. Під час очікування смертного вироку, Валентин у в’язниці закохався в сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її.

Читайте також: «Майже як у ресторані»: Репортаж з їдальні «королівської» бригади у Яворові (фото)

Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписав його як «Твій Валентин». Саме з цимпов’язують звичай дарувати валентинки у День святого Валентина. Священнику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. У 496 році Папа Римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: