Живемо у ритмі подій
МІСТО

Україна «розбила» Сербію у Львові. 5 вражаючих моментів

Вчорашню неймовірну ніч пригадує журналіст радіо FM Галичина і ведучий програми ЧемпіON Святослав Драбчук
Фото: Уніан

Збірна України з футболу напередодні каменя на камені не залишила від команди Сербії. У Львові, де головна команда країни не програє уже 17 матчів поспіль, після фінального свистка на табло світилися цифри 5 і 0. По два рази у воротах сербського голкіпера розписались Віктор Циганков із «Динамо» і Євген Коноплянка (для вінгера німецького «Шальке» це 20-й і 21-й м’ячі у футболці збірної). Свій дебютний гол за національну команду забив і вихованець львівського футболу Роман Яремчук. Раніше форвард бельгійського «Гента» не міг відзначитися впродовж семи матчів.

Це був вечір суцільних приємних моментів, найпам’ятніші для мене – читайте нижче.

Момент перший – магія гімну. «Арена Львів» задала тон цьому поєдинку вже зі стартових секунд. Чи не вперше на моїй пам’яті під час виконання національного гімну всі вболівальники вже були на своїх місцях. Гімн України у Львові – це щось особливе: його на повен голос виконують всі – від маленьких хлопчиків і дівчаток, які виводять футболістів на поле, до людей, які перевіряють квитки на вході до стадіону. Море синьо-жовтих прапорів, 34-тисячне «Ще не вмерла» в унісон, і мурахи по всьому тілу впродовж наступних 90 хвилин.

Момент другий – атмосфера. Вболівальники збірної не замовкали протягом всього поєдинку. Таку підтримку,не в образу, звісно, іншим, збірній не дає жоден стадіон. Чи не кожен доторк до м’яча сербів супроводжувався свистом, наших футболістів за такі дії обдаровували оваціями. А як ми вміємо радіти голам! У такі моменти ми кидаємося в обійми навіть тих, кого бачимо вперше в житті. А це «У-кра -ї-на – У-кра-ї-на» – і просто до мурах.

Читайте також: Заклад був на межі знищення: Аптека «На Марійській площі» знову запрацювала

Момент третій – гра. Якщо ви з якихось причин пропустили вчорашню гру , то не пошкодуйте сьогодні дві години вашого часу і перегляньте її у повторі. Це була найкраща гра збірної епохи Шевченка, а, можливо, і найкраща гра епохи збірної взагалі. Підопічні Шеви у грі проти Сербії комбінували так, ніби все життя тренувались у «Барселоні»: дриблінг, паси, удари, комбінації, фінти – там було все, що тішить вболівальницьке око. Тому коли в якийсь із таких моментів Арена почала скандувати «Шева-Шева», захотілося пустити сльозу гордості.

Момент четвертий – розуміння. Його я міг пережити лише там, на стадіоні, переглядаючи матч із зони преси, і бачачи наживо всі ті емоції від футболістів і тренерського штабу. В один із моментів я зрозумів: критикувати Андрія Шевченка і його кадрові рішення у Facebook я більше не буду. Він знає, як має грати команда, він знає, хто має виходити на поле, і точно знає, як із цими футболістами робити результат. Справа Андрія Миколайовича – тренувати, наша – його підтримувати.

Читайте також: «Чоловік їхав у рейс, а в мене сльози лилися»: Як дівчина з Львівщини стала далекобійницею

Момент п’ятий – закулісся. Це був вечір подяки, і стояча овація після фінального свистка це прекрасно провлюструвала. Тими оплесками разом із футболістами ми дуже красномовно дали зрозуміти: збірно, ми так за тобою скучили, приїжджай частіше! Усе продовжилось і в підтрибунних приміщеннях. Ви би бачили те усміхнене обличчя Шевченка під час прес-конференції! Чи радість Циганкова і його знаменитий коментар Футбол24: «грати у Львові – одне задоволення». Додам лише, що вболівати теж.

Позначки:
Львів футбол

Найбільше читають:

Нове на сайті: