Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Український експресіонізм: кучерявий мазок Олекси Новаківського

Galnet та Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького запускають проєкт про українських художників-експресіоністів
17:00, Сб, 03 Кві 2021 Ольга Головчин
Фото надав Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

У контексті української культури експресіонізм відомий насамперед як знакова течія в літературі першої чверті ХХ століття. В образотворчому мистецтві експресіонізм не проявився настільки яскраво, однак відіграв важливу роль у формуванні мистецького обличчя низки знаних художників.

Сьогодні ми розповідаємо про флагмана українського експресіонізму, одну з найяскравіших постатей в історії української культури та мистецтва першої третини XX століття – живописця Олексу Новаківського.

Становлення художника

Олекса Новаківський народився у 1872-му році у селі Нова Ободівка, що на Східному Поділлі. Місцевий фольклор, міфологія та звичаї вплинули на формування чутливої натури художника. Це згодом дозволить живописцю вміло синтезувати українське традиційне мистецтво з модерним західноєвропейським.

У дитинстві юний Олекса часто любив відвідувати церкви, щоб змальовувати барокові іконостаси. Батько майбутнього художника Харлампій Новаківський працював лісничим у маєтках польської шляхти, яка колекціонувала витвори мистецтва. Це дало можливість хлопцеві познайомитися із професійними зразками графіки та живопису західноєвропейського мистецтва.

Початкову художню освіту 16-річний Олекса Новаківський здобув в Одесі. Там він разом із Пилипом Клименком розписує храми у місті та в регіоні. До нашого часу сакральні споруди, на жаль, не вцілили.

Вагомий пласт знань і навичок художник здобув у Краківській академії образотворчих мистецтв (1892-1900). Молодий митець спочатку навчався під керівництвом Яна Матейка, а пізніше – Юліана Фалата.

«У краківському культурно-мистецькому середовищі митець не лише навчався, але й познайомився з розвитком європейського мистецтва від середньовіччя і до початку XX століття, відвідуючи численні храми і музеї. Особливий вплив на формування Олекси Новаківського як митця мали корифеї польського символізму Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський і Юзеф Мегоффер. Після завершення навчання художник переїжджає у село Могила, що біля Кракова. Там упродовж 10 років він випрацьовує свій стиль», – розповідає завідувачка художньо-меморіального музею Олекси Новаківського Ірина Різун.

У селі Могила художник знайомиться із майбутньою дружиною Анною-Марією Пальмовською, молодшою за нього на 16 років. Однак, попри різницю у віці, зі спогадів їхніх сучасників, це була гармонійна пара. Анна-Марія позувала для багатьох творів художника. Після раптової смерті дружини, Олекса Новаківський не припиняє захоплюватися нею і пише декілька варіантів портрета «Дружина у задумі».

Новаківський Олекса (1872-1935) “Портрет дружини у задумі” Кінець
1920-х. Полотно, олія. Власність родини Новаківських.

Художник довго формував власну манеру та стиль виконання: спершу це був імпресіонізм, згодом – символізм, і завершальна сходинка у творчих пошуках митця – експресіонізм.

Символізм та імпульсивність стилю

У 1913-му році на запрошення Андрея Шептицького Олекса Новаківський переїжджає у Львів, де у 1923-му році за підтримки Митрополита створює мистецьку школу.

Саме у Львові твори Олекси Новаківського набувають експресіоністських рис: мазок стає більш темпераментним, кучерявим, а барва – яскравішою. Також розширюється палітра образів і тем, які зображує художник. Митець вводить у канву творів багато символів, знаків, які наповнюють полотна ілюзіями, метафорами, прихованими сенсами. Від чіткої лінеарності та виразно промальованих деталей художник переходить до хвилеподібних та емоційних мазків.

«Тут його мазок уже темпераментний, кучерявий, хвилястий. Втрачається зв’язок із реальним природним пейзажем. Тло символічного краєвиду зображене нервовими, імпульсивними лініями. Барва також має дуже важливе значення. Ми можемо спостерігати яскраві акценти та протиставлення червоного, синього, зеленого та жовтого кольорів», – описує полотно «Молода мати з дітьми» 1930-го року Ірина Різун.

Новаківський Олекса (1872-1935) “Молода мати з дітьми”1930 р.
Фанера, олія. Зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея
Шептицького.

Читайте також: Як це – бути реставратором старовинних дверей у Львові (Відео)

У своїй творчості Олекса Новаківський часто звертається до портретного жанру. Художник був вправним колористом і нерідко барва на його полотнах має символічне наповнення: коли зображував літню людину, то використовував приглушені тони, багато сірої та коричневої фарби, а коли молоду – яскраві та насичені. Окрім того, аби передати суть портретованої особистості, митець звертався до символів.

«Коли він малює портрет, то за допомогою символічного краєвиду на тлі, намагається або розповісти про цю особистість, або про своє ставлення до неї. Це дуже суб’єктивні твори – насичені нервовими мазками і контрастними кольорами, які викликають у нас дуже емоційне сприйняття твору», – зазначає мистецтвознавиця.

Портрет музикантки Галини Голубовської Олекса Новаківський створив насиченою палітрою кольорів де переважає зелена барва різної градації з яскраво рожевими і білими акцентами. Постать дівчини – граційна та емоційна. На її фоні – зелень, вкраплення рожевих квітів. До слова, Олекса Новаківський часто полюбляв зображувати квіти: як у портретах, так і в натюрмортах.

Новаківський Олекса (1872-1935) “Портрет Галини Голубовської” 1929-1930 рр. Картон, олія. Зі збірки Національного музею у Львові ім.
Андрея Шептицького.

У 1932-му році Олекса Новаківський пише портрет відомо українського громадсько-політичного діяча Олександра Барвінського. Цю роботу іноді порівнюють із всесвітньо відомою роботою Едварда Мунка «Крик».

«Він зображує Олександра Барвінського на тлі краєвиду, який складається з кількох компонентів: із одного боку – собор святого Юра з експресивним пейзажем, а з іншого – дерева без листя та напівзруйнована чи недобудована будівля. Твір також має іншу назву – «Перед бурею». Художник передає ті відчуття неспокою, які панували тоді у суспільстві. Хмари нагадують апокаліптичних вершників. Загалом, твори художника можна трактувати, опираючись на свої знання та життєвий досвід. Тим доробок Олекси Новаківського і є цікавим. Скільки б ви не дивилися на його полотна, ви будете бачити деталі, які будуть вас спонукати думати, відчувати певні емоції та мати розмаїті асоціації», – описує Ірина Різун.

Новаківський Олекса (1872-1935) “Портрет Олександра Барвінського.
Перед бурею” 1932 р. Фанера, олія. Власність родини Новаківських.

Олекса Новаківський створив низку автопортретів, де дивиться на глядача через плече. Наприклад, у експресіоністичній роботі датованій 1933-м роком він тримає китицю квітів як символ прекрасного. Тут немає чітко зображених деталей обличчя, постаті, рук, одягу. За допомогою хвилястих ліній і кольорів, Олекса Новаківський оптично створює образ художника.

Також митець намалював близько сотні полотен зі зображенням собору святого Юра. Це як і ранні твори, де він зображує храм у різні пори року та часу, так і символічні твори, де собор є елементом портрету чи краєвиду. Сам художник називав ці роботи трансфігураціями, тобто преображеннями. Митець не намагався передати, як виглядає собор святого Юра, а те, що відчуває він чи суспільство у певний момент.

Новаківський Олекса (1872-1935) “Юр при заході сонця” 1923 р.
Картон, олія. Зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея
Шептицького.

У 1935-му році Олекса Новаківський помирає та залишає незавершеним твір «Мати милосердя» – рисунок на вуглі, 2×3 метри. Він мав бути запрестольним образом у церкві святого Юра.

Новаківський Олекса (1872-1935) “Мати Милосердя” (“Святоюрська
Мадонна”) 1935 р. Полотно, вугіль, 330 × 197. Зі збірки
Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

Олекса Новаківський у сьогоденні

У Львові на вулиці Листопадового Чину, 11 працює Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського. Це відділ Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Там можна оглянути близько 90 робіт видатного художника. Також низка творів експонується у корпусі музею на вулиці Драгоманова, 42.

У 2016-му році фонди суттєво доповнив професор із Словаччини Микола Мушинка. Він подарував Музею понад 50 живописних творів і графічних композицій. Усі ці твори представлені на експозиції.

Більшість творів Олекси Новаківського перебувають у приватних збірках, а найбільша колекція – у родини Олекси Новаківського, частину якої можна оглянути в експозиції меморіального музею.

«У своїй творчості Олекса Новаківський гармонійно синтезував традиції української формотворчості з модерними здобутками західноєвропейського мистецтва. Самобутній художник, опираючись на фольклор, міфологію, традиції українського образотворчого мистецтва і рухаючись разом із розвитком європейських течій, витворив власний неповторний стиль. Ми можемо сміливо знайомити європейського глядача з мистецьким доробком цього художника з міцним українським корінням. Адже, Олекса Новаківський і зараз – цікавий та актуальний», – підсумовує Ірина Різун.

Читайте також: У Львові реставрують унікальну середньовічну ікону «Страшний суд» (Фото)

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: