Живемо у ритмі подій
МІСТО

Проблема утилізації абo куди зникають медичні відходи у Львові (ВІДЕО)

Чорний смог, сморід та залишки медичних відходів, які потрапляють у стічні води та грунти і отруюють їх – і усе це відбувається на очах у львів’ян
10:05, Ср, 23 Жов 2019 Марта Байдака
Усі фото: Galnet

Як утилізувати використані шприци, крапельниці, перев’язки – це питання хвилює львів’ян, позаяк кількість медичних відходів щороку зростає. Зокрема, до медичних відходів належать: одноразові шприци і системи, рукавички, халати, інфіковані відходи харчоблоків, заражена кров, шматки шкіри та видалені органи. Galnet з’ясував, куди такі відходи дівають у Львові.

В Україні щорічно утворюється 380-400 тисяч тонн медичних відходів, з них 100-120 тисяч тонн – небезпечні. Вирішення проблеми з утилізації медичних відходів має невідкладний характер, оскільки такі відходи можуть бути причиною спалаху інфекцій та епідемій, поширення туберкульозу, гепатиту, СНІДу тощо. Від утилізації медичних відходів залежить екологічна безпека та здоров’я населення, повідомляє Galnet керівник юридичного відділу всеукраїнської організації «Екологія.Право.Людина» Ольга Мелень. Жінка каже, небезпечні медичні відходи потрібно спалювати, тому що це передбачено державними санітарними правилами.

Читайте також: Львів з «полуничкою»: які секс-послуги надають у місті (розслідування)

«У першу чергу потрібно спалювати відходи категорії  Б (епідемічно небезпечні медичні відходи) і С (токсикологічно небезпечні медичні відходи) та анатомічні відходи: залишки людських тіл після операцій, але перед тим як спалювати такі відходи, їх потрібно ретельно знезаразити»,- розповідає Galnet керівник юридичного відділу всеукраїнської організації «Екологія.Право.Людина» Ольга Мелень.

І додає:

«Самі лікарні дуже часто свої  відходи викидають на смітники, через те, що у них немає коштів на утилізацію небезпечних відходів»,- пояснює Galnet Ольга Мелень.

Ці слова підтвердив журналістці Galnet і мешканець вулиці Городоцької у Львові Едуард Синяговський. Чоловік каже, на власні очі бачив як з приватної клініки виносили сміття у звичайні сміттєві баки, щоправда, ці баки перебували на території комунальної лікарні.

«Це було 27 лютого цього року, я виявив, що працівник лабораторії, який виносив медичне сміття з клініки, викидав його у звичайний смітник. Я бачив увесь його шлях від клініки і до смітника, який перебував на території третьої клінічної лікарні»,- повідомив Galnet Едуард Синяговський.

Читайте також: Томос не для усіх? Де на Львівщині досі функціонують церкви Московського патріархату

На сьогодні у сфері утилізації медичних відходів є певні зрушення – набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 8 липня 2015року  № 325. Затверджені ним правила встановлюють загальні вимоги до роботи з медичними відходами у лікарняних закладах. Документ передбачає порядок того, як збирати, перевозити, зберігати, сортувати, обробляти, утилізувати, видаляти, знезаражувати, захоронювати, знищувати медичні відходи.

Тому медичні заклади мають укладати угоду з утилізаторами – розповідає екоексперт Galnet Кирил Косоуров.

«Кожна лікарня з коштів, які її виділено бюджетом, має заключити угоду із підприємством, яке утилізує медичні відходи. Та не тільки медичні відходи, але й фармацевтичні. До прикладу, антибіотики, які вбивають потрібні бактерії у ґрунтах. Тому лікарня зобов’язана укласти договір з утилізатором»,- пояснює Galnet екоексперт Кирил Косоуров.

Читайте також: Чи варто львів’янам витрачати зусилля на сортування сміття? (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Galnet перевірив чи сумлінно медичні працівники львівської комунальної лікарні №3 ставляться до медичних відходів.

Зараз в Україні зареєстровані 274 фірми, які займаються небезпечними відходами. З них 23 – мають ліцензію на утилізацію медичних відходів, однак деякі не мають необхідного обладнання або досвіду роботи. Ще близько 50 фірм можуть перевозити медичні відходи  або зберігати.  У Львові Galnet знайшов три компанії, які займаються утилізацією медичних відходів: «ЕКО Утилізація», «Утильвторпром» та екологічні переробні технології «Ертек». Ми зв’язались з представниками підприємств і виявилось, що ліцензію на утилізацію мають усі компанії, окрім «ЕКО Утилізації». Детальніше про одну із компанії дізнаєтесь далі.

 

Підприємство, яке утилізує небезпечні медичні відходи, має пам’ятати про правильне поводження з такими відходами і не забувати про санітарні норми, – каже Galnet Ольга Мелень.

«Кожне підприємство повинне дотримуватись санітарно захисної зони – це 500 метрів від житлових приміщень. Але залежить, які установки використовує таке підприємство, які утилізатори встановлюють, чи це звичайні печі, чи вони мають спеціальні фільтри. Адже спалювання шприців, а це є пластмаса, викид від пластику є великий, тому він може зашкодити як здоров’ю людини так і навколишньому середовищу. Якщо підприємство не використовуватиме фільтрів, то виділяється  цілий букет хімічних речовин. Територія таких підприємств повинна бути заасфальтована для того щоб унеможливити забруднення ґрунтів і ґрунтових вод, окрім того транспортування повинне бути належне, не можна транспортувати у мішках, повинні бути герметичні контейнери  для того щоб не було запаху і витоку рідин»,- розповідає Galnet Ольга Мелень, керівник юридичного відділу всеукраїнської організації «Екологія.Право.Людина».

Читайте також: Львів’яни профінансували дівчинці-сироті складну операцію на хребті

Та не завжди такі ліцензійними добросовісні,- обурюється Galnet Кирил Косоуров.

«Більшість ліцензійників виступають посередниками, у яких немає кінцевих операцій утилізації, а тільки збирання, зберігання і перевезення. Вони виходять на тендер, виграють, а потім під виглядом побутових їдуть на полігон або зариваються у лісі»,- обурюється Кирил Косоуров.

Редакція Galnet вирішила перевірити львівську компанію «Екологічні переробні технології «Ертек»», яка з 2012 року функціонує  у Львові. Саме з цією компанією уклала договір третя міська лікарня Львова, про яку ми згадували раніше. За інформацією з офіційного сайту, підприємство має усі дозвільні документи та ліцензії на спалювання медичних відходів, а також: промислові, біологічні, нафтопродукти у рідкому вигляді та у вигляді промасленого ганчір’я, абсорбенти, що використовувались для збору нафтопродуктів та побутові відходи. Компанія використовує піч для спалювання відходів потужністю 100 кілограмів  на годину. Приміщення для спалювання відходів медичного характеру розташоване за адресою Збиральна,14. Та не все так чисто на цьому підприємстві. До редакції Galnet потрапили фото- та відеоматеріали, які неабияк зацікавили б екоінспекцію. Galnet вирушив на підприємство, аби на власні очі побачити роботу утилізатора. Деталі дивіться у сюжеті нижче.

Читайте також: «Треба сказати правду, це була політична еміграція, а не економічна»: Емігранти з Львівщини розповіли про життя в Австралії

«Це є неправильне транспортування. Перевізник повинен розуміти, що не всі лікарні мають належні транспортні засоби, контейнери, щоб все це по дорозі не виливалось, не смерділо. Повинне у машинах бути встановлене холодильне обладнання»,- обурюється Galnet керівник юридичного відділу всеукраїнської організації «Екологія.Право.Людина» Ольга Мелень.

І додає:

«Контроль на сьогодні відсутній за таким бізнесом, тому бізнес на всьому економить. Санітарно захисна зона має бути витримана, проект має бути розроблений та погоджений, повинен вестися контроль. У санітарних нормах написано, як потрібно спалювати медичні відходи та на сьогодні інфраструктури зовсім ніякої немає, ця сфера є зовсім не контрольована і насправді відбувається хаос»,- говорить Ольга Мелень.

Українським компаніям з утилізації медичних відходів потрібно ще навчатися правильного перевезення та утилізації таких відходів – каже Galnet Кирил Косоуров.

«До прикладу, щоб ви розуміли рівень небезпечності відходів, в Еміратах і у Канаді вантажі медичних відходів можуть пересуватися виключно у супроводі поліції. В Україні такого немає. Але саме в Україні левову частину вартості за медичні відходи перевізник витрачає на транспортування, вона достатньо велика. Тому, аби зменшити витрати на утилізацію, лікарні, яка продукує у місяць або у квартал 50 -100 кілограмів таких відходів, вигідніше мати свою піч. Це можуть бути модернізовані котли опалення, такі як твердопаливні котли. І тоді лікарня або  медичний заклад зекономить гроші та контролюватиме сам процес утилізації», – розповідає Galnet Кирил Косоуров.

Читайте також: Чим Львів у 1936 році вразив британського посла

Сьогодні є багато питань до фірм, які отримали ліцензії від Міністерства екології та природних ресурсів на поводження із небезпечними відходами, у тому числі медичними.

 «Також занепокоєння викликає той факт, що майже у всіх областях розвалена система поводження із медичними відходами через відсутність працюючих кремаційних печей для спалювання, відсутність хоча б однієї компанії, яка має ліцензію та обладнання для безпечної утилізації медичних відходів на території області, через відсутність локальних установок для безпечної утилізації медичних відходів самими закладами охорони здоров’я»,- говорить Ольга Мелень.

І додає:

«Міністерство охорони здоров’я відсторонилося від даної проблеми та переклало тягар на керівників медичних закладів. Міністерство екології та природних ресурсів наразі обмежилося перевірками ліцензіатів, які мають право утилізовувати медичні відходи. Проте без державної програми, державної фінансової підтримки її реалізації, а також підвищення свідомості персоналу лікувальних закладів, буде неможливо створити безпечну та ефективну систему утилізації медичних відходів. Також слід впроваджувати на законодавчому рівні європейський принцип розширеної відповідальності виробників за утилізацію тари та упаковки, зокрема і у медичній сфері, що дозволить значно зменшити кількість медичних відходів, які попадають на сміттєзвалища»,- розповідає Galnet Ольга Мелень.

Альтернативної компанії, окрім екологічних переробних технологій, яка б могла у великій кількості  спалювати медичні відходи, у Львові немає. Проблема поводження з медичними, у тому числі й фармацевтичними відходами, для України є вирішеною лише частково. Сьогодні немає повноцінної системи, яка б забезпечувала усі етапи поводження з цими відходами, немає контролю.

Читайте також: Пам’ятник Леніну, КДБ і коньяк: Як Львів ще у радянські часи заробляв тисячі доларів на туристах

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: