Живемо у ритмі подій
МІСТО

Від зустрічей з хлопцями відмовлялася: боялася, що кавалер візьме за руку, а вона – волога та холодна

Як у Львівському ОХМАТДИТі позбавляють від хвороби «вологих долонь» та «синдрому червоного обличчя»
13:40, Ср, 10 Кві 2019 Юлія Короленко
Руки Вікторії до операції. Фото надав лікар Андрій Дворакевич

Вікуся зростала спокійною дівчинкою – батьки не мали з нею клопоту. Але будь-які неприємності сприймала надто гостро, хоча емоції завжди тримала у собі. Можливо, тому ще у дошкільному віці у неї часто пітніли долоньки та стопи ніг. Спершу рідні не надавали цьому особливого значення. Та коли дівчинка подорослішала, проблеми лише загострились. Долоні періодично ставали холодними й настільки мокрими, що Вікторія носила з собою не менше десяти полотняних хустинок.

Шкарпетки доводилося змінювати чотири рази на день. Користувалася спеціальними дезодорантами для ніг. Коли дівчина бачила, що хтось помічає її проблему, з рук крапала ще більша кількість поту. Мама почала давати їй заспокійливі препарати – не допомогло.

Коли Віка стала старшокласницею, мала достатньо прихильників. Але від зустрічей з хлопцями відмовлялася: непокоїв страх, що кавалер візьме за руку, а вона – волога та холодна. Не хотіла відвідувати дискотеки й навіть Великодні гаївки.

Найбільшим випробуванням виявився вступ до медичного коледжу. Під час іспитів Вікторія дуже хвилювалася, тож з рук крапало, «мов із відра». Згадує, що запасні хустинки можна було викручувати.

Читайте також: П’ять відділень Львівської обласної інфекційної лікарні отримали особливі відзнаки за чистоту

Від підвищеної пітливості долонь та «синдрому червоного обличчя» страждає понад 10% відсотків людей

Як кажуть у народі, не було би щастя, якби не допомогло нещастя. У дівчинки з`явилися на руках плями, мама привела її до невропатолога. Джерело походження незрозумілого висипу встановити так і не вдалося, натомість лікар порадила звернутися до дитячого хірурга, керівника центру малоінвазивної хірургії, кандидата медичних наук Андрія Дворакевича. Він пояснив, що Віку спіткав пальмарний гіпергідроз або хвороба «вологих долонь».

Андрій Орестович наголошує: хто не хворів на цю недугу, навіть не може уявити, яка це насправді велика проблема.

«Згідно статистики, від підвищеної пітливості долонь, а також – «синдрому червоного обличчя», страждає понад 10% відсотків людей на планеті. Ступені є різними. Пацієнти з вираженою клінікою скаржаться, що піт у буквальному сенсі крапає з долонь, а обличчя набуває кольору вишні. За визначенням «Вікіпедії», хворі на ці недуги вважають себе «мовчазними інвалідами» й не можуть повноцінно жити та працювати,» – розповідає Андрій Дворакевич.

Лікар почав займатися цією проблемою чотири роки тому й виявив, що кількість пацієнтів, які потерпають від гіпергідрозу, серед дітей та дорослих – вражаюча. Така незначна, на перший погляд, проблема, може зламати людині життя.

Читайте також: Львів на другому місці в Україні за кількістю виписування електронних рецептів

Як піт заважав будувати кар’єру талановитій скрипальці, оператору кіностудії та юристці

Підлітки соромляться знайомитися з представниками протилежної статі. Андрій Орестович згадує талановиту дівчинку-скрипальку, якій пророкували велике майбутнє. Але вона змушена була залишити музичну школу, оскільки мокрі долоні заважали їй виконувати твори. Оператор з кіностудії скаржився, що піт пошкоджував дороге обладнання. З цієї ж причини 32-річна юрист пані Надія не могла виконувати паперову роботу, й відповідно – утримувати сім`ю.

Консервативні методи 100% ефекту не дають

«На сьогодні консервативних методів лікування є багато, – продовжує Андрій Дворакевич. – Але жоден із них не позбавить від неприємної недуги назавжди. 100% ефект може забезпечити тільки хірургічна корекція. Коли йде мова про хірургічне лікування, пересічні громадяни уявляють типові діагнози: апендицит, холецистит, грижа, киста… Натомість проблеми гіпергідрозу та еритрофобії можна усунути теж таким чином. У пригоді стає двобічна торакоскопічна симпатектомія».

Суть операції полягає у фізичній ліквідації зв`язку між потовими залозами  та нервовою системою, яка надсилає імпульсні сигнали, які й спричиняють потовиділення.  Це малоінвазивне втручання. Через маленький прокол на шкірі всередині грудної клітки вводиться тонка трубка лапароскопа з відеокамерою. Зображення видно на екрані монітору. Додатково вводять спеціальні інструменти . Хірург пересікає симпатичний стовбур  або накладає титанову кліпсу на другий грудний паравертебральний ганглій.

Руки Вікторії через кілька днів після операції. На фото видно, що спітнілість цілком минулась. Фото надала героїня публікації.

Операції з приводу гіпергідрозу проводять у відділенні Малоінвазивної хірургії при Львівському ОХМАТДИТі.

Вікторію оперували близько 1,5 години під загальним наркозом. На четверту добу її виписали додому. А ще через три дні дівчина почала відвідувати пари.

Каже, почувається добре. А головне – їй більше не потрібно носити з собою хустинки та запасні шкарпетки. Долоні та ноги – теплі та сухі.

Читайте також: Рецепт на «Доступні ліки» отримають лише ті, хто підписав декларацію

Позначки:
Львів Охматдит

Найбільше читають:

Нове на сайті: