Живемо у ритмі подій
МІСТО

Виклик для піаніста та повне занурення в імпресіонізм: Львів’ян запрошують на унікальний концерт

Соліст Органного залу зіграє цикл прелюдій Клода Дебюссі
14:23, Нд, 09 Чер 2019 Мар'яна Галькович
Фото: kuisic.com

Незвичайний концерт піаніста Дмитра Микитина відбудеться 22 червня в Органному залі. За один вечір він зіграє всі 24 прелюдії Дебюссі, а виконати весь цикл за один раз — не таке легке завдання. Слухачам обіцяють повне занурення в імпресіонізм.

– Мені цікава концепція грати цикли повністю, в одному виступі, — пояснює ідею виконавець. — Це з одного боку дуже важко, бо ти не можеш змінювати порядок творів, не можеш обирати ті, які в тебе виходять краще,  але з іншого – легко, бо тобі не потрібно переналаштовуватися на іншу хвилю, епоху, стиль. Ти постійно перебуваєш у тій сфері образів, яку створював композитор, – каже Дмитро Микитин.

Фото: afishalviv.net

Концерт триватиме 1,5 години з антрактом, а порівняти його можна порівняти з медитацією, зануренням у внутрішній світ, адже музика Дебюссі розрахована на всі п’ять органів чуття.

– Музика імпресіоністів не повинна говорити з очима чи вухами, вона говорить з уявою, — каже піаніст. – Ми можемо чути перервану серенаду чи рипіння снігу, що проминається під чиїмись ногами, відчувати аромати квітів у вечірньому саду чи дотик вітру на своєму обличчі, уявляти, що проходимо через ворота Альгамбри чи сидимо на терасі, осяяній місячним світлом.

Зіграти фортепіанні прелюдії Дебюссі — безумовно, виклик для піаніста. Але соліст Органного залу має неабиякі плани на майбутнє: Дмитро хоче виконати цикл Етюдів-картин Сергія Рахманінова (опус 33-39) та всі 24 прелюдії Фредерика Шопена.

Читайте також: 19 років без Ігоря Білозіра: спогади про дитинство, знайомство з Оксаною Білозір і улюблений відпочинок

До слова, цикл з 24 прелюдій для фортепіано Клод Дебюссі написав у 1910 році (перший зошит) та 1913 році  (другий зошит). Це маленькі мініатюри, в кожній з яких — свій закінчений образ. Усі вони мають назву, але композитор писав її не на початку твору, а в кінці – дрібним шрифтом. Так він давав можливість людині відчути музику, осягнути своє враження від неї і лише потім порівняти своє бачення із задумом автора.

Найбільше читають:

Нове на сайті: