Живемо у ритмі подій
МІСТО

Використовували технологію давніх часів: у львівському храмі Івана Хрестителя відреставрували вікна (Фото)

Цей давній храм – це суцільний артефакт, кажуть історики
17:00, Нд, 03 Січ 2021 Ольга Головчин
Усі фото надав Василь Мицько

Храм Івана Хрестителя, на площі Старий Ринок у Львові, вважають одним з найстаріших у місті. Науковці зазначають, що пам’ятку звели між XIII та XIV століттями. Зараз храм функціонує і як сакральна споруда, і як музей, підпорядкований Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Однак, під час карантину будівля тимчасово закрита для відвідувачів. 

Минулого року Галерея провела тут внутрішню гідроізоляцію мурів, місто відреставрувало опірну стіну на теритоії, а цьогоріч у храмі відновили оригінальні вікна, які довгий час були замурованими. 

«Цей музей – це суцільний артефакт і неповторною окрасою цього храму слугували його маленькі віконця. Довгий час вони були замурованими, навіть ще на початку минулого століття. Розмурували їх у 80-х роках, під час реставрації. Згодом вони зазнали нищення – час зробив своє: дерев’яні рами згнили, вікна почали сипатися. Ми, заручившись підтримкою Галереї, знайшли жертводавців, митців і замінили їх», – розповідає науковий співробітник музею Дмитро Польовий.

Оскільки ескізів автентичних вікон немає, а попередні художники, які відновлювали їх у 80-х роках робили це так, як вважали за потрібне, теперішні реставратори відштовхувалися від духу епохи, у яку був зведений храм.

Для виготовлення вітражів фахівці використовували давню технологію – лите скло. До відновлення, зокрема, долучився вправний реставратор та митець Андрій Курило.

«Ми б хотіли відновити цей храм у вигляді, близькому до первинного. Зараз тут є деякі речі, які не відповідають духу епохи. Їх потрібно забрати, відновити древні престоли, тетраподи, хори – як би це мало виглядати у первинному стані. Це має бути різьба по каменю, престоли з гарного грубого каменю», – додає Дмитро Польовий. 

У храмі-музеї також планують поновити виставки сакрального мистецтва, які свого часу тут відбувалися. Тут, зокрема, експонували роботи відомих львівських митів Мирослава Ягоди, Євгена Безніска. Для виставок виготовили нові експозиційні площі: добре освітлені сучасні стенди з натуральних матеріалів.

Мирослав Ягода «Божа Матір з Сином. Присвячую Андреєві Шептицькому»
Фото: Galnet.
Виставка у квітні 2019.

«У майбутньому у нас в плані також повернути сюди Львівську Богородицю, яка зараз перебуває у музеї Пінзеля, і скульптуру Ісуса Христа Страстотерпця, яку знайшли тут, на горищі, під час реставрації», – ділиться завідувачка сектору «Музеїв-пам’яток» Наталія Кліщ.

І додає:

«Коли храм передали під юрисдикцію Львівської національної галереї мистецтв, тут почали проводити дослідження. Коли працювали на горищі, знайшли уламки скульптури. Її принесли до Галереї та відреставрували. Довгий час скульптуру виставляли у храмі. Однак, коли виникли проблеми з охороною, її передали назад Галереї, де вона зараз і перебуває».

За словами Наталії Кліщ, скульптура датована приблизно XIV століттям. Також є гіпотеза, що вона є унікальною на теренах України: можливо таких більше немає, або ж одиниці. Найімовірніше скульптуру виготовили місцеві митці з алебастру. 

Однак, на жаль, зараз немає можливості експонувати дві вищезгадані реліквії у храмі. 

Найцікавішою частиною храму Івана Хрестителя є його підвалини – акцентує Дмитро Польовий. Відтак, у перспективі тут хочуть облаштувати скляну підлогу, щоб туристи могли бачити вхід у крипту. Проте, втілення цієї ідеї залежить від проведення відповідних наукових досліджень та фінансових можливостей Галереї. 

Під час недавньої реставрації опірної стіни, яка є дотичною до ділянки храму,  облаштували додатковий вхід-хвіртку для людей з малою мобільністю. Також для храма Івана Хрестителя планують виготовити інформаційну дошку шрифтом Брайля та зробити накладний пандус.

Читайте також: Про Мирослава Ягоду: без назви

До слова, у храмі також діє органна школа – проводять майстер-класи та заняття з гри на органі. 

Історична довідка

Історія зведення храму доволі суперечлива. За словами вченого, історика мистецтва Володимира Вуйцика, традиційно вважають, що його збудували у 1250-му році або у 1260-му для дружини князя Льва – Констанції, дочки угорського короля Бели IV. Однак, науковець переконаний, що будівля  з’явилася не раніше середини другої половини XIV століття. 

«Ще до другої половини XIX століття на арці, яка з’єднує неф з вівтарем, був надпис про те, що святиня споруджена у 1270-му році. Це стверджувала пам’яткова таблиця, встановлена під час реставрації 1855-го року. Деякі дослідники сприймають цю дату за рік посвячення. Початково, за життя Констанції, храм належав ордену Домініканців, яких вона, як католичка, могла запросити з Угорщини, пізніше, у XVI столітті – вірменам-уніатам Василіанського ордену. Проте, очевидно, що жодна з цих дат не є достовірною», – пише Володимир Вуйцик.

Як зазначає історик мистецтва, зважаючи на результати обстежень костелу, які провели у 1979 і у 1984-1985-му роках, не має підстав датувати храм XIІІ століттям. Вчений аргументує це тим, що виявлені архітектурні деталі, такі як: стрілчаста форма старого склепіння і вікон, спосіб мурування, форма консолей аркатурного фризу і форма плану будівлі з гранчастою апсидою – вказують на готичне походження будівлі. Відтак, він говорить, що будівля з’явилася не раніше середини другої половини XIV століття. 

У 1800-му році сталася пожежа і до 1836-го року храм був зруйнований, згодом тут провели реставраційні роботи. У 1887-му році відбулася ґрунтовна стилізаторська реставрація, яка змінила вигляд костелу, її провели за проєктом Юліана Захарієвича. Архітектор надав будівлі рис неороманського стилю. Остання реставрація, яку тут проводили, відбулася у 1989-му році. Автори проєкту хотіли повернути пам’ятці її первісний вигляд, однак цього не вдалося досягнути повною мірою.

Читайте також: На поштових марках з’явилися вітражі старого Львова (Фото)

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: