Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Я йду з ним поруч увесь час, поки він служить»: у Львові військові капелани розповіли про свій досвід

Сьогодні, 16 грудня, у 58-му Будинку офіцерів обговорили особливості душпастирської роботи у військових підрозділах
17:10, Пн, 16 Гру 2019 Карина Ляшенко

На розмову, зокрема, завітали військовий капелан тренувальної місії Збройних Сил Канади, відомої як операція «ЮНІФАЄР» отець Іван Нагачевський, військовий капелан Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи – Україна» підполковник армії США Клей Селмела, військовий капелан 80-ї ОДШБр ДШВ ЗС України, отець Андрій Дуда та військовий капелан, священник Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, отець Тарас Михальчук.

– Усі капелани є учасниками військових дій. Вони спілкуються зі солдатами та офіцерами, родинами загиблих і поранених. Вони мають величезний практичний досвід і сьогодні поділилися своїми думками про те, як допомогти командирові виконувати завдання, щоб у війська був стійкий моральний дух, – пояснює керівник регіонального центру Міноборони Львівщини Олександр Поронюк.

Іноземні капелани у жовтні прибули до Міжнародного центру миротворчості та безпеки зі своїми військовими колективами, аби допомагати канадським військовим, які зараз перебувають на Яворівському полігоні, комфортно почувати себе у чужій країні:

– Часом, коли ми тут, то у когось із наших солдатів вдома (прим. – у Канаді) хворіє хтось з родичів, часом, хтось помирає. Тоді треба з ними спілкуватися, а іноді навіть їхати до них додому на похорон. Буває таке, що вони перебувають в Україні, а вдома розходяться із жінками і не знають, як повертатися туди. І я йду з ним поруч увесь час, поки він служить, – розповідає військовий капелан тренувальної місії Збройних Сил Канади Іван Нагачевський.

Усі фото: Galnet

Чоловік служить капеланом всього 5 років і це його перша українська ротація у такій ролі. Каже, в Україні вони віддають найкращі з тих знань, які мають і вчаться найкращого в українців:

– Адже на нашій землі не було війни. А тут війна, і це значить, що українці мають багато того досвіду, якого не маємо ми, – додає Іван Нагачевський.

Як греко-католицький капелан, він має три основні завдання: проповідувати своє віросповідання, допомагати солдатам іншого віросповідання отримати доступ до служінь своєї релігії і дбати про всіх солдатів, які звертаються до нього по допомогу.

Читайте також: Допомагатимуть тренуватись за стандартами НАТО. На Львівщину прибули більше сотні військових зі США

А от військовий капелан Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи – Україна» підполковник армії США Клей Селмела служить уже 13-й рік. Раніше він був просто військовим, служив у піхотній дивізії і десантному підрозділі, а після того, як пройшов навчання у духовній семінарії, став пастором на півночі штату Вісконсин.

Клей Селмела розповідає, що як тільки приїхав до України, то ретельно вивчав тутешню релігію, свята і традиції, аби зрозуміти, з ким працюватиме:

– Це було для того, щоб нікого не образити тут, адже релігія відіграє важливу роль у військових операціях. Якщо ми почнемо якусь важливу операцію у велике свято, то можемо когось образити. А ми намагаємося висловити якомога більшу повагу до людей незалежно від того, де ми є.

Цікаво, що капелани американської армії не мають права носити зброї, але це можуть роботи їхні асистенти:

– Саме тому я хочу, щоб мій асистент був хорошим стрільцем. Я стараюся робити все, щоб він міг стріляти як снайпер, – усміхається капелан Селмела.

Говорить, що у пасторській роботі з військовими він часто стикається із проблемами у стосунках та фінансовими проблемами:

– За той час, поки я в Україні, то помітив, наскільки багато у нас є спільного. Наприклад, минулого тижня в одного з наших солдатів помер кіт. І він був дуже засмучений через це. І нам довелося дуже довго з ним спілкуватися. Я взяв Біблію і прочитав йому про те, що Бог турбується про людей і про тварин.

Загальну мету Клей Селмела вбачає у помноженні сили військових:

– Коли капелан робить свою роботу добре, підрозділ може виконувати свою місію краще. Якщо у солдата є тривоги чи смуток, він не буде концентруватись на своїй роботі. А якщо капелан працює із ними і може допомогти розв’язувати проблеми, тоді солдати стають кращими у своїй роботі.

Читайте також: «Я вчилась, щоб приймати життя у світ, а більше бачила смерті», – військова лікарка зі Львівщини

Найбільше читають:

Нове на сайті: