Живемо у ритмі подій
МІСТО

Як малодобрий пан не зміг добити жертву, а повіям голови дьогтем мастили: 9 коротких історій про давній Львів

 У Львова багата кримінальна історія. Привідкрити таємниці темної сторони міста журналістці Galnet допоміг історик Ігор Дерев`яний
13:01, Пт, 17 Січ 2020 Юлія Короленко
Фото ілюстративне: lemberg.ho.ua

«Сучасне суспільство – зовсім зіпсуте! От у наші часи…»,- часто кажуть представники старшого покоління. Насправді ж негаразди були завжди. І Львів – не виключення.

Наприклад, у часи активної боротьби науки та церкви популярною була легенда про пам`ятник Святому Духу навпроти входу до церкви Андрія Первозванного на площі Соборній.

Про дітей монахинь, яких топили у колодязі біля церкви

Подейкують, що сестри-клариски та монахи-бернардини вирили тунелі, які сполучали монастирі. Як наслідок, у монахинь почали народжуватися діти, і їх топили у колодязі біля церкви. Цікаво, що цю сумнівну історію розповідають навіть деякі екскурсоводи. Ігор Дерев`яний спростовує цю легенду:

«Насправді восени 1672 року, під час облоги турецьких військ, 60 оборонців Львова на чолі з командувачем Мегеліно здійснили підкоп тунелю під мури. Ці мури були  неподалік колодязя. Їм допомагали як дорослі, так і діти. Їхні кістки згодом і прийняли за останки потоплених монахинями немовлят. З іншого боку тунель копали турки. Відбулася підземна битва. Оборонці Львова успішно атакували ворогів ручними гранатами.

На місці бою залишилося чимало дитячих останків ще й тому, що до військ приєднувалися малі безхатьки. Неповнолітніх турки часто брали у полон. Коли їх розкопали наприкінці XIX – початку XX століття, люди, які спостерігали за цим процесом, зробили висновок, що це – залишки заборонених утіх мешканців монастиря. Насправді ж, якби у монахинь і з’явились діти, вони ніколи б не топили їх у колодязі. По-перше, вбивство – смертний гріх. А по-друге, якщо це зробити у колодязі, з якого споживало  воду усе місто, трупна отрута винищила б усіх мешканців», – пояснює Ігор Дерев’яний.

Читайте також: Місце, де Франко написав «Конкістадорів»: історія костелу на Жидачівщині (Фото)

Чому Латинська Катедра має лише одну вежу

Латинська Катедра у давні часи: Фотографії старого Львова

Цікава кримінальна історія пов`язана з Латинською кафедрою на площі Катедральній. Її звели наприкінці XV століття. Цікаво, що у той час католицькі храми будували з двома вежами. Цей храм, який є єдиною готичною спорудою у сучасному Львові, має лише одну. За свій нетиповий дизайн має дякувати єпископу Стшелецькому, завдяки якому збудований. Особливою духовністю єпископ не відрізнявся, оскільки усе життя був воєначальником. Коли вирішив вийти на пенсію, йому знадобився сан єпископа. У той час таке звання не могло дістатися безкоштовно.

Сучасний вигляд Латинської Катедри: Львів – місто натхнення

«За це слід було піднести подарунок, тобто – дати хабар. Та навіть отримавши духовний сан, Тшелецький не зміг відмовитися від світських забав, бенкетів і розпусти. За це його усунули з цієї посади», – говорить історик.

Тшелецький пішов «у відставку», так і не добудувавши катедру. Як наслідок, місцеві бізнесмени (тобто, тогочасні торговці та виробники) припинили жертвувати кошти на її будівництво. Храм так і залишився з одною вежею.

Читайте також: Як воно опинилось у Львові – невідомо: У Палаці Потоцьких представили загадкове полотно XVII століття

А боржників тримав у підвалі, на Площі Ринок, 28

До його комплексу входить каплиця родини Кампіана – бургомістра, який раніше був лікарем і добре знався на травах. Обійнявши високу посаду, почав займатись нерухомістю. Давав міщанам гроші у борг, а за несплату – вилучав у них кам`яниці та інші приміщення. По суті, це було тогочасним рейдерством. Фінансовий борг вважали серйозним злочином. За нього садили до в`язниці. Тих, хто не хотів повертати кошти, Кампіан ув`язнював у підвалі свого будинку, який чудово зберігся – на площі Ринок, 28.

Тих, хто не хотів повертати кошти, Кампіан ув`язнював у підвалі свого будинку, який чудово зберігся – на площі Ринок, 28. Фото: Galnet

Реконструкцію будинку на Площі Ринок, 29 робили полонені гайдамаки. Згодом їх стратили

У сусідній кам`яниці – на площі Ринок, 29, наприкінці XVIII століття мешкав Феліціан Коритовський. Будинок цікавий тим, що має шість вікон, хоча у той час віконний ряд обмежувався трьома. Справа у тому, що Коритовський купив відразу дві кам`яниці та вирішив їх об`єднати в одну велику. Здійснив це доволі підступним способом. Використав, як безкоштовну робочу силу, 300 гайдамаків, які стали полоненими під час Коліївщини, та утримувалися у підвалах «Арсеналу». Смертники звели розкішний палац й після цього їх стратили.

Реконструкцію будинку на Площі Ринок, 29 робили полонені гайдамаки. Згодом їх стратили. Фото: Galnet

Страчували людей на очах у всіх жителів міста: з виховною метою

Навпроти цих будинків – звичне для сучасних львів`ян місце прогулянок, має моторошну історію. Саме там відбувалися привселюдні міські страти. Правосуддя вершили на очах в усіх жителів міста з виховною метою: щоб ніхто не повторював їхніх помилок.

Читайте також: «Старою жінка ставала тоді, коли її не цікавив секс»: як жили львів`янки у XIX – на початку XX століття

Як кат опинився на лаві підсудних

Посада ката у стародавньому Львові була доволі поважною. Місцеві називали його малодобрим паном. Не дивно, адже кат повинен був вміти не лише майстерно страчувати, а й проводити тортури. Основну роботу мав не щодня, тому до його обов`язків входили також вивіз сміття та будування ешафотів. На другу справу йому виділяли кошти з міської скарбниці. Тож малодобрий пан міг «зекономити» й покласти різницю до кишені. Натомість не поспішайте заздрити «легкому хлібу». Тортури та страта – неабияке мистецтво.

Тут колись мешкав міський кат. Вежа Токарів та Линників поруч з Міським Арсеналом. Фото: Фотографії старого Львів
Сучасний вигляд будівлі. Фото: Фотографії старого Львова

Збереглася моторошна історію про криваву страту Пьотра Маковського та його дочки Гонорати, яка відбулася у XVIII столітті. Їх засудили за жорстоке вбивство. Спочатку Пьотр підмовив дочку отруїти зятя, аби заволодіти його грошима. Потім між ними стався інцест, внаслідок якого народилася дитина, яку вони також спровадили на той світ. Гонората страждала та зізналася у гріхах на сповіді. Шокований священyик пішов радитися з єпископом. У результаті злочинців засудили до страти, якій передували тортури. Гонораті відрубили руки та голову. А Петру призначили так звану мазолятто. Cпочатку кат мав поламати йому кістки. Потім, з допомогою удару по голові, «відключити» та перерізати горло. Але сталася халепа. Кат не зміг вдарити чоловіка так, аби він втратив свідомість. Як наслідок, залитий кров`ю мученик довго жахав несамовитим криком цілий Львів. Перелякані свідки страти розбіглися, кат сам знепритомнів від страху. Як наслідок, малодобрий пан опинився на лаві підсудних. Він зізнався, що ніколи раніше не здійснював мазолятто, а тільки бачив, як це роблять…

Читайте також: Як завдяки селищу на Львівщині газифікувався весь Радянський Союз

Як фальшивомонетників не змогли затримати через привілей від короля

Починаючи з XV століття у Львові працював монетний двір короля. Золото здобували лише шляхом торгівлі. У XVI-XVII столітті панувала криза, тож король змушений був позичати гроші. Оскільки не мав чим віддавати, віддав монетний двір у концесію кредиторам. Два брати – Анджей та Томаш карбували фальшиві монети. Як наслідок, собівартість справжніх знизилася на третину. Лише через три роки виробники та торговці зрозуміли, що вочевидь, брати збагатіли нечесним шляхом, і притягнули їх до відповідальності. Анджей втік, а Тимоша схопили. Але він продемонстрував привілей короля, який опротестувати ніхто не зміг. Завдяки недосконалому правосуддю, брати уникнули відповідальності за свій злочин.

Уникнув покарання, бо був родичем Папи Римського

Відома історія про любовний трикутник красуні Анни Вельчківни, флорентійця Урбано делла Ріпа Убальдіні та поляка Павла Єльонека. На весіллі, під час якого у XVI столітті патрицій Лонцький видавав заміж дочку, розгорівся фатальний скандал. Обидва чоловіки запросили панянку до танцю, а дівчина віддала перевагу Убальдіні. За це суперник ударив його по руці. Гарячий італієць схопив кинджал і зарізав Єльонека. Згідно закону, Убальдіні мали стратити. Та оскільки був родичем Папи Римського, уникнув покарання. Замість цього – одружився з Анною.

Кам’яниця Убальдіні. Фото: Шукач

Як в австрійському Львові з повіями боролись

Варто зауважити, що у Львові було чимало будинків розпусти. Подейкують, перших повій сюди привіз італієць з Генуї. З того часу відвідування жриць кохання стало нормою для одружених чоловіків. Протягом трьох століть з шаленою швидкістю поширювалися венеричні захворювання. Сифіліс перетворився майже на буденне явище. Коли до влади прийшли австрійці, почалася завзята боротьба з дарунками Венери. Жінок, які поширювали ганебні недуги, стригли наголо. Потім їм вимащували голови дьогтем і по шию зав`язували у мішок. Їх з ганьбою провозили вулицями Львова, а тоді викидали за межами міста.

Читайте також: Присмерк “Прекрасної епохи”. Як жили львів’яни сто років тому

Допоміг врятувати викраденого бургомістра

Ще один випадок, який свідчить про недосконале правосуддя стародавнього Львова, пов`язаний з левом, який прикрашав вхід до Ратуші. Відомий розбишака – дворянин Самійло Немирич, згвалтував дівчину, яка продавала випічку. Його засудили, але дворяни «викупили» свого товариша.

Немирич вирішив помститися головному судді, який виніс вирок – бургомістру Уберовичу. Разом зі своєю ватагою, проникли до будинку посадовця. Схопили його та повезли у північному напрямку. Про це дізнався львівський міщанин, лавник Ян Лоренцович. Повідомив князя про злочин. Зауваживши переслідувачів, зловмисники залишили здобич.

Бургомістр Уберович був настільки вдячним, що наказав зробити лева з гербом Лоренцовича. Усі інші леви належали іменитим родинам, які відзначилися завдяки фінансуванню міста, будівництва храмів та іншими численними заслугами. Єдиною ж доброю справою Лоренцовича був порятунок бургомістра.

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: