Живемо у ритмі подій
МІСТО

Як у львівській обсерваторії збирають дані навіть для міжнародних космічних організацій

Навіть маленька гайка у космосі може зруйнувати цілий супутник, - розповідає Galnet працівник львівської астрономічної обсерваторії Ігор Підстригач. Як львівські науковці працюють для того, щоб таких катастроф уникнути, а також, як зараз йдуть справи в української астрономії – у репортажі
12:40, Пн, 15 Кві 2019 Ольга Головчин
Фото: Print4You

Львівська обсерваторія

Ігор Підстригач займається астрономією близько двадцяти років. У дитинстві пан Ігор захопився електричними та механічними пристроями, як жартує сам, мав інтерес до різних «залізяк». Згодом вступив на механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. І уже майже два десятки років працює керівником відділу технічного обслуговування телескопів у львівській обсерваторії.

Спеціально для читачів Galnet пан Ігор погодився провести інтерактивну екскурсію львівською обсерваторією.

«Астрономічна обсерваторія є науково-дослідною установою Львівського національного університету імені Івана Франка. Це одна із найстаріших обсерваторій у Східній Європі, адже заснували її отці Єзуїти ще у 1771 році. Першопочатково установа розташувалась на сучасній вулиці Кирила та Мефодія. У 1960-х через надмірне освітлення Львова  для обсерваторії довелось збудувати заміський спостережний майданчик у Брюховичах. Натомість на Кирила і Мефодія зараз є адміністративна частина. Разом вони один науковий комплекс»,- пояснює Galnet пан Ігор.

Фото : Galnet

Читайте також: Ірма Вітовська: Якщо знімати російськомовний контент, то такий, який зруйнує певні стереотипи

Головні напрями діяльності обсерваторії на вулиці Кирила і Мефодія: дослідження Cонця, зір, галактик та Всесвіту. Також доволі важливим напрямом є лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження за супутниками через телескопи.

А з результатами вимірювання координат та інших параметрів супутників ця обсерваторія виходить навіть на міжнародний ринок!

«У Брюховичах встановлено лазерний дальномір, який вміє визначати відстані до супутників з точністю до кількох сантиметрів. Це потрібно для корекції орбіт супутників. Власне, ми виходимо на міжнародний ринок із даними, які потрібні міжнародним космічним організаціям»

Космічне сміття

На орбіті літає тисячі супутників і десятки тисяч їхніх уламків. Власне, космічне сміття – це непрацюючі супутники та їхні уламки, що літають у космосі. Щоб не відбулась чергова аварія, потрібно відслідковувати місце розташування уламків.

«Космічне сміття – це елементи  від сантиметра до метра. Навіть маленька гайка в космосі може зробити серйозну аварію, зруйнувати супутник, проткнути його наскрізь. Адже швидкість руху маленької гайки в космосі – 8км/с, тобто це швидше за постріл»

«Ми визначаємо, де космічне сміття і яке воно. Дані можуть використовуватись для корекції положення космічних апаратів, щоб уникнути аварій. Це дуже складно, адже за сотні кілометрів від землі іноді потрібно відшукати малесенький елемент», – продовжує науковець.

Прилади, яким понад 100 років

Заходимо у музей, який розташувався на вершечку будівлі обсерваторії на вулиці Кирила і Мефодія.

Перший павільйон – це Рефрактор Цейса. Тут є старовинний науковий інструмент, через який можна подивитись на Місяць, Сонце та інші яскраві світила.  Цьому приладу більше сотні років. Тепер його використовують як телескоп для екскурсій.

Бінокулярна військова підзорна труба. Фото: Galnet

Саме місце називається павільйоном, вершечок – куполом. За потребою купол можна крутити та відкривати «забрало», щоб дивитись на небо.

Наступний павільйон – Астрокамера. Тут розташований прилад для фотографування. Для того, щоб ним користуватись, потрібно вставити спеціальну фотоплатівку. Зараз її уже не випускають. Інструменту також близько 100 років.

Ігор Підстригач біля приладу для фотографування

Астрономія у Львові

Чи розвинута у Львові астрономія як наука? Теоретично – так, практично, каже наш провідник, – ні.
За словами Ігоря Підстригача, теорія, яка не вимагає надто великих фінансових затрат, розвинута у Львові дуже добре. Із практикою складніше, адже хороший телескоп коштує немало від 500 тисяч доларів!

Також слід враховувати, що певну суму потрібно буде виділяти на профілактику, експлуатацію, ремонт обладнання та зарплату науковцям.

Зараз працівники львівської обсерваторії намагаються підтримувати усе самотужки.

«Ми намагаємось тримати усе в робочому стані, робимо реконструкцію своїми силами, модифікуємо старе. Адже обладнання, яке нам потрібно дороге, а українські заводи, які випускають потрібні елементи до приладів поки на низькому рівні», – бідкається чоловік.

Читайте також: Каністерапія по-львівськи. Як собака Лола реабілітовує дітей з аутизмом

«Залишились лише відсотки від того, що було колись. Україна може робити прилади на світовому рівні, але, коли буде відповідне фінансування. Раніше над однією деталлю працювало декілька працівників, зараз ставиться на станок ЧПУ і деталь готова за декілька годин», – додає пан Ігор.

Щоб розвинути астрономічну галузь в Україні, каже чоловік, потрібно починати із зацікавлення найменших – учнів шкіл. Створювати гуртки, проводити відповідні екскурсії. Проте, за його спостереженнями, ініціатива до цього є, на жаль, лише у самих науковців.

Для чого нам астрономія?

Ігор Підстригач пояснив Galnet, для чого нам астрономія на доволі простих та цікавих прикладах.

-Наприклад, термоядерний реактор, який зараз будують. Дослідження процесів у зорях, які теж є термоядерними реакціями, у певний спосіб можуть допомогти роботі над реактором.

-Інший приклад: на Сонці відбуваються різноманітні процеси, які можуть призвести до магнітних бур і навіть до аварій на лініях електропередач. Для того, щоб це передбачити, або ж використати ці явища по-максимуму для наших потреб, потрібно знати, що відбувається на Сонці. А це напряму стосується астрономії.

Читайте також: Суду не буде: сканадал довкола весільної сукні у Львові вгамували

-Якби не астрономія, ми зараз не змогли б користуватись нашим супер-помічником, який допомагає знайти будь-яку локацію – GPS навігатором. Пояснюю чому: підтвердження теорії відносності Альберта Ейнштейна перший раз було за спостереження відхилення променя зірки біля сонця. Без цієї теорії GPS не буде працювати.

-Для того, щоб літати у космос, щоб супутники не псувались від сонячних спалахів, потрібно знати, коли будуть ті чи інші спалахи на Сонці. Потрібно знати з чим воювати і що можна використовувати у власних потребах.

Найбільше читають:

Нове на сайті: