Живемо у ритмі подій
БІЗНЕС

Як у Львові борються зі стихійною торгівлею: пояснюємо на прикладі Сихова

Вуличні торговці заполонили своїм товаром навіть зупинки громадського транспорту
17:41, Пн, 31 Тра 2021 Марта Байдака
Усі фото: Galnet

Попри заборону продавати з рук, стихійна торгівля у Львові процвітає. У вуличних торговців можна придбати не лише продукти, але й одяг та аксесуари. І якщо у центрі міста працівники муніципальної варти хоч якось «ганяють» бабусь із торбами, то у спальних районах боротись із нелегальною торгівлею набагато важче. Наприклад, поблизу торгового центру «Сихів», у народі базар «Іскра», вуличні торговці заполонили навіть зупинки громадського транспорту. Не на камеру кажуть, останнім часом працівники муніципальної варти до них не навідуються.

Та не усім місцевим така торгівля до душі. Люди, які проживають у сусідніх будинках, бідкаються, неодноразово звертались на Гарячу лінію міста, аби районна адміністрація вирішила проблему стихійної торгівлі, і не лише продуктами, адже біля торгового центру ні пройти, ні проїхати.

У Сихівській райадмінстрації розповіли Galnet, що разом із поліцією та охороною торгового центру «Сихів» борються із вуличними торговцями.

Усе залежить від людей, вони торгують там, де їм вигідно. На доручення першого заступника міського голови, проаналізувавши усю цю ситуацію, спільно з ТОВ «Замок» ми звернулися у міську раду, аби вони розглянули можливість створення тимчасових торгівельних рядів для сільськогосподарської продукції. На вулиці Схівській, 12-14, на сьогодні облаштовані гарні торгові столи, – пояснює Galnet начальниця відділу соціально-економічного розвитку Сихівської райадміністрації Лариса Гребенюк.

Читайте також: Кому дістанеться виправна колонія на Хуторівці у Львові та 10 гектарів землі

Що ж до торгівлі аксесуарами зі землі, то це вже юрисдикція адміністрації ринку, каже Лариса Гребенюк. Чиновниця наголошує, ТЦ «Сихів» орендує землю довкола торгового центру.

У них три земельні ділянки під будівлею є в оренді. Перед входом є ділянка, площею близько 7 метрів квадратних, де вони розміщають і стенди з окулярами, і ще якісь дрібні речі. За них несе відповідальність ТЦ «Сихів», – додає Лариса Гребенюк.

Продавці біжутерії, парфумів, меду та навіть риби кожного дня торгують просто неба, документи на камеру показувати відмовляються, мовляв, усі запитання до адміністрації.

Сама директорка торгового центру «Сихів» Наталя Жигала телефоном запропонувала Galnet зустрітися, аби з’ясувати ситуацію із вуличними торговцями, але розмови так і не відбулося. Наступного дня Galnet навідався до засновника фірми «Замок-плюс», ТОВ «Замок» Зіновія Урсула, який і є власником ТЦ «Сихів». До слова, Зіновій Урсул, колись був головою Галицької районної адміністрації. У розмові з Galnet він запевнив, що торгівля поблизу ТЦ «Сихів» не є стихійною.

Це є наша територія, за неї ми сплачуємо оренду. Навіть не знаю, чи хтось там торгує, під час карантину взагалі нікого не було. Зараз, можливо, там стоїть стенд з окулярами та біжутерією, дві чи три ятки, які уклали з нами угоду, – пояснює Galnet Зіновій Урсул.

Читайте також: У центрі Львова облаштують громадський туалет за 4 мільйони: що про це думають львів’яни

На момент знімання документів, які підтверджують законність торгівлі під комплексом, власник не мав, тому вирішив пошукати їх у бухгалтерії. Та щойно Galnet покинув кабінет, одразу знайшлись угоди, щоправда, прізвища орендарів та ціни оренди приховали.

Документи, які надали Galnet
Документи, які надали Galnet
Документи, які надали Galnet

Продавець рибою каже, 200 гривень на день адміністрації ринку – місце ваше. Стільки платять власники ятки з рибою.

Читайте також: Хотіли обдурити навіть Бабу Нюсю: як на Львівщині діють інтернет-шахраї

Як пояснює у коментарі Galnet адвокат Андрій Винничук, якщо договір оренди землі між ТЦ і рай адміністрацією немає обмежень щодо здачі такої землі у суборенду, то збоку ТЦ порушень немає. Порушення може бути зі сторони самих ФОПів. Вони повинні мати дозволи на торгівлю, при чому на робочому місці.

Тут треба знати, кому належить ця земля, тому що ТЦ нею просто користується. ТЦ взяв землю у користування через договір про оренду. А у кого, – міста чи РДА, ми точно не знаємо. Також, ця земля може бути у власності комунального підприємництва. І якщо у цьому договорі є пункт, який забороняє здійснювати певний вид торгівлі, значить власник брав землю в оренду, щоб здавати в суборенду і погоджував, те, що там може бути торгівля. Але тут питання з ФОПами, які самі по собі вийти і торгувати не можуть, тобто у ФОПа має бути КВЕД, дозволи на торгівлю. Залежно від групи оподаткування, той ФОП може бути зобов’язаний мати касовий апарат, – тлумачить адвокат.

Якщо міська влада дала дозвіл на торгівлю поблизу ТЦ, але торговці не мають при собі документів, можна теоретично їх прирівняти до торговців із землі.

Тут може бути така ситуація, що торговці домовилися з адміністрацією торгового центру, що вони будуть тут продавати, не укладаючи угоди, а просто «на лапу» даючи адміністрації. І якщо продавці здійснюють таку форму оплати за оренду місця, то є порушення з боку ТЦ, тобто ці гроші від ФОПів директор центру не оподатковує. При такому розкладі торговців біля ТЦ можна прирівняти до бабусь, які торгують зі землі. Тому, з таким продавцями має працювати поліція, –  пояснює у коментарі Galnet Андрій Винничук.

Читайте також: У Львові 200 людей вклали у будівництво 3 мільйони доларів: житло не зводять, а гроші – не повертають

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: