Живемо у ритмі подій
МІСТО

Як у Львові реставрують храм, який раніше був колонією для неповнолітніх дівчат (відео)

Минулого року відреставрували дах, зараз працюють з фасадами
19:00, Чт, 30 Січ 2020 Карина Ляшенко

У минулому костел святого Казимира, а нині церква Климентія Шептицького – цінна пам’ятка раннього бароко у Львові.

Початки появи комплексу монастиря реформатів і костелу святого Казимира – це XVII століття. Конкретно він з’явився у 1630 році, коли сюди прийшли реформати з Перемишля.

«Для того, щоб збудувати костел і монастир, очевидно, необхідна була територія і земля. Землю для отців реформатів подарувала воєводина руська Софія Данилович, яка була дружиною Якова Собеського і мамою короля Польщі Яна ІІІ Собеського», – розповідає Galnet архітектор-реставратор Юрій Дубик.

З 1630 по 1646 року тут існував дерев’яний костел, посвячений мученикам святому Севастьянові і святому Рохові, і монастир отців реформатів. Ці будівлі спалили під час облоги Львова козацькими військами:

«Коли Максим Кривоніс захопив Високий Замок, під час військових дій багато споруд, у тому числі і дерев’яні сакральні споруди, були зруйновані».

У камені храм відновили і посвятили у другій половині XVII століття

Архітектор невідомий, але знаємо, що за своєю планувальною структурою, за архітектурним образом костел дуже подібний до костелу святого Михайла та монастиря реформатів у Раві-Руській.

«Час побудови монастиря і костелу святого Михайла – XVIIІ століття. Архітектором є Паоло Фонтана. Чи займався він будівництвом монастиря реформатів у Львові – невідомо. Можливо, він просто брав за зразок архітектуру Львівського об’єкта для будівництва подібного у Раві-Руській».

Під час реставрації монастиря знайшли також грубе каміння, вік якого не відповідає тому, з якого збудована будівля. Юрій Дубик пояснює: з літературних джерел відомо, що при будівництві багатьох об’єктів під Замковою горою використовували залишки від каменів давніших споруд замку. І хоча Високий Замок у більшості розібрали вже в кінці XVIIІ століття, не виключено, що вже на початку століття громадяни почали частково розбирати споруди на матеріали. Тож є імовірність, що плити, які знайшли у монастирських підлогах, були частинами мощення замкового подвір’я:

«Спочатку ми досить скептично ставилися до такого припущення, але коли побачили габарити цих плит, їхню товщину і грубу обробку, то зрозуміли, що це припущення може мати ґрунт. І так сталося, що, можливо, від того старого Високого Замку окрім відремонтованої і перебудованої стіни, яка зараз є на нижній терасі, це єдині матеріальні свідки давнішої історії, свідки будівництва або функціонування фортифікації Львова».

Читайте також: Міф, який став реальністю: історія кімнати бургомістра у Бібрці

Найбільше читають:

Нове на сайті: