Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Які проблеми можуть виникнути в нас через карантин та як їх подолати: Розмова з львівською психологинею

Карантин – велике випробування для нашої генерації
16:00, Нд, 20 Вер 2020 Ольга Головчин
Фото ілюстративне. Джерело: pixabay.com

Уже шість місяців поспіль українці живуть в умовах карантину, який запровадили через пандемію коронавірусної інфекції. На фоні цього у людей можуть виникнути проблеми у сфері психічного здоров’я.

На прохання Galnet кандидатка наук зі соціальних комунікацій, психологиня Ольга Квасниця розповіла, які проблеми психічного характеру можуть виникнути у нас під час або після карантину, як їх вирішити, та які плюси має карантин.

На фото Ольга Квасниця. Фото надала героїня матеріалу

Проблеми з регулюванням емоцій та зростання рівня агресії 

«Без сумніву, це будуть питання, пов’язані з проблемою емоційної сфери, регулюванням емоцій. Хтось переживатиме тривогу, страх, сум, гнів, дратівливість, у когось буде порушений сон чи навіть його втрата», – розповідає Ольга Квасниця.

І додає:

«Хтось не може справитися з емоційною регуляцією, у когось можуть спрацьовувати захисні механізм, а хтось буде намагатися уникнути пережиття цих емоцій. Тоді, наприклад, людина може вдатися у залежність: алко-, нарко- чи ігрову».

За словами психологині, деякі люди можуть пережити емоційне вигорання, зокрема працівники медичної сфери. Тоді ті, хто працює дистанційно, на них одночасно лягає подвійне навантаження: робочі питання і домашні клопоти. Ризикують також жінки, які працюють вдома і мають дітей молодшого віку.

Нелегко також і тим, хто не працює.

«Хтось під час карантину втратив роботу, а це – проблема. Людина може не бачити виходу і це може спричинити у неї розвиток депресії. Хтось має схильність не толерувати невизначеність і, можливо, має страх за майбутнє. Адже ми не знаємо, скільки ще триватиме карантин. І це може запускати елементи тривожного розладу», – зазначає психологиня.

Фото ілюстративне. Джерело: pixabay.com

Читайте також: У психлікарні на Львівщині функціонує музей одного з найбільших меценатів Галичини (ВІДЕО)

За перший квартал 2020 року на Львівщині зареєстрували 4245 звернень про домашнє насильство і це майже втричі більше, ніж за аналогічний період часу минулого року. Відтак, можна резюмувати, що рівень агресії в сім’ях зріс.

Як пояснює Ольга Квасниця, це означає, що у людей зараз можуть загострюватися проблеми з  регуляцією емоційної сфери, зокрема регуляцією злості/гніву, адже закритий/тісний простір, гіподинаміка тільки підсилюють їх.

«Кажуть, що карантин став причиною розлучень. Однак причина погіршення стосунків у сім’ї в іншому. Карантин просто оприявнює все, як на рентгені. Тому що проблема була до того, а карантин став її тригером, тобто пусковим механізмом».

Карантин також позначиться і на соціальній взаємодії. Особливо це стосуватиметься дистанційної освіти.

«Для дітей та підлітків соціальна взаємодія має визначальне значення, адже вони формуються як особистості. Людина стає людиною, передусім, у соціумі. Людина без людини не може жити, їй потрібна жива взаємодія, інформаційно-енергетичний обмін. Соціальні контакти є вкрай важливими, та з іншого боку, нам потрібно дотримуватися дистанції. Але тактильність – це базова потреба, це емоційна підтримка, тепло. Наприклад, коли людина переживає втрату, дуже важливо обійняти її, пригорнути, тому що так вона відчуває підтримку».

З іншого боку, соціальна дистанція допомагатиме розвивати толерантність одне до одного.

Фото ілюстративне. Джерело: pixabay.com

Загалом, соціальна ізоляція для людини – покарання, яке буде позначитися на психічному здоров’ї, фізичному, так і в цілому – на соціальній системі. Найбільший ризик, якщо соціальна дистанція позначатиметься на соціальних зв’язках та соціальній компетентності.  У когось можуть навіть виникати елементи соціальної фобії, страх перед громадськими місцями, транспортом тощо.

До слова, на день людині треба мінімум 8 обіймів, щоб людина почувала себе прийнятою та потрібною.

Як вирішити ці проблеми?

«Насамперед потрібно визнати наявність проблеми. Якщо у когось погіршений настрій, то потрібно розуміти, у чому причина. Насправді, страшна не стільки сама проблема, а те значення, якого ми їй надаємо, як її трактуємо та як вирішуємо. Адже, з одного боку, можна лише нарікати та нічого не робити, відповідно, лише погіршувати ситуацію та накопичувати кількість проблем. З іншого боку, можна визнати наявність проблеми та вирішувати її. Головне тут – діяти. Звернімо увагу на саме слово «надія», яке містить у собі слово «дія». Тому вся надія на дію – пояснює психологиня.

Якщо людина відчуває, що проблема є гострою, то у цьому випадку краще звернутися до фахівців, можливо комусь буде потрібна медикаментозна терапія, комусь психотерапія, а можливо – просто підтримка рідних та близьких.

Також проблему не варто трактувати як катастрофу, зазначає Ольга Квасниця, радше – як виклик. Людина має запитати себе: «Що я можу в цій ситуації зробити?»

«Насамперед, потрібно бути тут і тепер. Тобто, якщо є проблема –  усвідомити її, шукати ресурси як внутрішні, так і зовнішні. Ресурси є матеріальні, духовні, фізичні – все те, що дозволяє функціонувати якісно. Якщо у людини задоволені базові потреби: безпека, стабільність, прийняття, турбота, повага, уміння розділити переживання, тоді вона у цьому контексті є ресурсною», – додає Ольга Квасниця.

Фото ілюстративне. Джерело: pixabay.com

Читайте також: Їжу розвозить електрокар, а у церкві можна одружитись – «френдлі» політика психіатричної лікарні Львова

Також, щоб вирішити проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з карантином, чи уникнути їх, потрібно вчитися регулювати свої емоції. А для цього, за словами психологині, треба навчитися розуміти свої емоції, розуміти те, що ви відчуваєте.

«Потрібно усвідомлювати, чому я так відреагував чи відреагувала, що спричинило мої емоції. Тоді вміти бути з цими емоціями, вміти їх прийняти. Не треба їх уникати, тому що це і спричиняє залежність,  а, навпаки,  треба вміти проживати ці емоції, пропрацьовувати їх. Не йти у деструктивне русло, а навпаки конструктивно їх корегувати. Наприклад, коли людина у гніві, тоді можуть потерпати ті, хто поруч. Якщо ви розумієте, що відчуваєте гнів, то краще вчасно вийти з приміщення. Тобто працювати треба над розвитком емоційного інтелекту, який можна спробувати окреслити фомулою «відчуваю – розумію – адекватно дію».

Додамо, раніше Ольга Квасниця поділилась з Galnet порадами, як подбати про своє психічне здоров’я під час карантину. Детальніше про це читайте ТУТ.

Що нам дасть чи дає карантин?

Будь-яка ситуація має плюс і мінус. Карантин – не виняток.

«Він став рентгеном, який показав проблеми, які є у різних сферах життя, зокрема і у психічній. Проте, ми не здалися, люди працюють, загалом суспільна система функціонує. Під час карантину хтось адаптується,  а хтось – навпаки йде деструктивним шляхом. В цілому людина цілком зарадна, вона спроможна пережити травматичну подію, здобути новий досвід та внаслідок змін стати сильнішою».

У цьому випадку можна говорити про посттравматичний ріст – коли людина після пережитої травми стає сильнішою, здобуває новий досвід. Вона змінюється, стає більш відкритою до світу, оцінює життя змістовніше.

«Не трактуймо пандемію як катастрофу. Це – випробування, у якому задіяні абсолютно всі жителі Планети. Це великий досвід, динаміка та рух вперед», – підсумовує Ольга Квасниця.

Читайте також: Про любовний інтелект, сім’ю і чесність у стосунках

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: