Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Якщо ти поза політикою, то тобі байдуже». Про що Ахтем Сеітаблаєв говорив у Львові

15:00, Нд, 07 Кві 2019 Оксана Волинська
Виступ Ахтема Сеітаблаєва у Львові. Фото Оксани Волинської

Журналістка Galnet записала ключові цитати з виступу Ахтема Сеітаблаєва. Далі – пряма мова.

Про історію та мову

Мені закидають, що я знімаю драму. Можливо це моє власне відчуття часу, у якому живу.

Для мене комунізм дорівнює нацизму. Тому що таку кількість людей, яку знищили за час радянського союзу, знищили тільки нацисти.

Читайте також: Ефект метелика, мовчання як прояв мови ворожнечі та чому слово “усі” треба забути

Ахтем Сеітаблаєв. Фото з особистої сторінки у Facebook

Ті, хто нас знищує, погано знає історію, адже російська імперія 300 років намагалась нас знищити. Ще імператор заборонив друкувати книжки українською мовою. Тому що мова – один з індикаторів людини, відповідь на запитання – хто вона. Та Російської імперії немає, а ми є. Радянська держава намагалась зробити так, щоб ми забули, хто ми є. Радянської держави немає, а ми є. У нас величезний досвід повертатися і ми повернемося знову.

Мої батьки жили у радянському союзі. І навіть натяку не було на те, що він зруйнується. Та я з самого дитинства чув від батьків, що ми обов’язково повернемось у Крим. Я досі не можу зрозуміти, звідки у них така впевненість. Та була надія і віра у це.

Читайте також: Справа поновлення на посаді екс-директора Львівського органного залу: суд оголосив перерву

Про мову

Мій свідомий вибір – знати українську мову. Тому що я переконаний, що державні службовці, ЗМІ, сфера обслуговування повинні розмовляти державною мовою. Якщо ти хочеш жити у цій державі – живи, але знай мову та історію. Якщо ти не знаєш мови, то ти не можеш голосувати чи бути у державному апараті.

Адже кримські татари розмовляють українською мовою, а слов’янський народ хіба не може вивчити українську?

Про політику  

Не знаю, чи йтиму у політику… Та чим далі, тим більше думаю про це. Іноді виникає бажання бути там, але вдариш ти когось, отримаєш задоволення, але більше нічого. Поки планую знімати. У цьому моя перевага. Я режисер і тому можу говорити те, що вважаю за потрібне. Я нікому не зобов’язаний та нікому не належу.

Впевнений, що публічні люди мають говорити. Бо не існує мистецтва поза політикою – ти або ворог або амеба. Якщо ти поза політикою, то тобі байдуже. Це означає, що жоден твій родич не постраждав у цій війні.

Читайте також: Найбільша кількість висаджених дерев за день. Жителі Львівщини встановлюють рекорд України

Ахтем Сейтаблаєв. Фото з особистої сторінки у Facebook

Про Крим та культуру

Крим по великому рахунку ніколи не був українським. Не було культурної стратегії за існування незалежної держави. З усіх шкіл у Криму тільки 3 були україномовними, решта ж – російськомовні. То чому ж не було української культурної стратегії, завдяки якій людина б відчувала, що розмовляти українською мовою – це круто, що тобі відкриваються можливості, що це не селюцтво…

Якби військові у Криму були впевнені, що за ними стоїть велика культура, то вони б не зрадили українській державі, вони б знали, за що вони стоять. Тому це зрадництво – наслідки того, що не розповідали, не навчали української культури через книжки, через серіали. І які наслідки може мати серіал – ми зараз бачимо.

Читайте також: Каністерапія по-львівськи. Як собака Лола реабілітовує дітей з аутизмом

Про реальність та вигадку у кіно

Жодна стрічка не може докорінно змінити світогляд людини. Але якщо ти маєш що сказати – треба говорити це тоді, коли ти не можеш мовчати.

Чи змінить стрічка життя – ні. Але кіно може бути інструментарієм та бути у зоні відповідальності – про це свідчить той факт, що ще 50 років про кримських татар у Києві майже нічого не знали. А тепер знають і це теж зона відповідальності.

Кіно – це велика неправда, яка допомагає розказати правду.

Довідка Galnet

Ахтем Сеітаблаєв – український та кримськотатарський актор і режисер. Режисер фільму «Хайтарма» – першої художньої картини про депортацію кримських татар. А також фільмів «Кіборги» (про оборону Донецького аеропорту), «Чужа молитва» ( історико-драматичного фільму про кримськотатарську дівчину, яка врятувала  88 єврейських дітей-сиріт), «Захар Беркут» (екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка) та «Номери» (фільм, що має вийти за п’єсою Олега Сенцова).

Читайте також: Аеропорт «Львів» не даватимуть в управління приватним компаніям

Найбільше читають:

Нове на сайті: