Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Якщо її ігнорувати, вона може закінчитися суїцидом, вбивством чи психозом»: Супрун розповіла, що таке післяпологова депресія та як їй запобігти

13% породіль мають депресію, 9% — тривожний розлад, а 3-5% — обсцесивно-компульсивний розлад
11:00, Вт, 13 Сер 2019 Карина Ляшенко
Фото ілюстративне: zdrav.in.ua

Про це на офіційній facebook-сторінці написала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун:

«13% породіль мають депресію, 9% — тривожний розлад, а 3-5% — обсцесивно-компульсивний розлад. Жінки, що народили зі значним втручанням та ризиком для життя, ймовірно, матимуть посттравматичний розлад. До 12% батьків переживають вигорання. Про це треба говорити, називати речі своїми іменами і вчитися керувати такими станами. Час усвідомлювати батьківство раціонально та співчутливо», – написала медик

Далі – пряма мова

Післяпологова депресія

Післяпологова депресія — це не просто сум і втома після народження дитини. Це — тривала депресія, яка може ставати дедалі тяжчою, і ставити під загрозу догляд за дитиною, собою, сімейні стосунки, здоров’я і навіть життя.

Цей психічний стан наразі називають довколопологовою депресією, оскільки починається вона переважно під час вагітності, а після пологів посилюється. Особливо ризикують жінки, що народжують вперше, матері підліткового віку та жінки із травматичними пологами.

Як відрізнити депресію, пов’язану із народженням дитини, від просто складнощів материнства?

Збагнути, що це саме депресія, а не втома і тривожність — непросто. Але якщо ігнорувати довколопологову депресію, вона може закінчитися суїцидом, вбивством чи психозом. Відразу варто наголосити: жінка не винна, що перебуває в такому стані.

Якщо є щонайменше 2 симптоми із 7 наведених, які тривають понад два тижні не зважаючи ні на що — скоріш за все йдеться про післяпологову депресію:

▪Постійний сум і пригнічений настрій.

▪Не тішать речі, що колись приносили радість. Після пологів рідко буває так, що час на себе чи хороша погода не тішать. Але якщо немає радості від довгоочікуваного часу на серіал, книжку, перебування на самоті — це дуже тривожний сигнал.

▪Порушення сну. Матері сплять мало, і виспатися особливо змоги немає. Тому важко сказати, чи є порушений сон – коли дитина спить, а мама не може – чи ні. Та матерям слід давати змогу виспатися. Це і відновить сили, і вкаже на можливий розлад, якщо заснути не вдається.

▪Брак сил та енергії. Брак сну через постійний догляд за дитиною, звісно, позбавляє сил. І знову ж таки — це ненормально, що жінка мало відпочиває і постійно зайнята. Тому молоді матері, як і всі люди, мають достатньо відпочивати.

▪Загальмованість чи надмірне збудження. Це нетипово для матерів, тож сповільнена мова чи суцільна метушня — погані знаки.

▪Почуття провини і нікчемності. Міжнародні огляди кажуть, що ці ознаки депресії рідко бувають у породіль, а як є — то це довколопологова депресія. Хоча в нашій культурі відчуття провини в матері розвивається завдяки суспільному та інформаційному впливу. І це, безумовно, слід змінити на підтримку і розуміння.

▪Суїцидальні думки. Вони дуже рідко супроводжують материнство, але часто — депресивний розлад. Тому якщо жінка з немовлям на руках думає, що “краще було би без неї”, це дуже погано, і потрібна термінова допомога. Матері рідко кажуть про суїцидальні наміри, але якщо запитати прямо, зазвичай, зізнаються, свідчать джерела.

Як запобігти післяпологовій депресії

▪Вагітним жінкам слід не лише вимірювати тиск і перевіряти білок в сечі, а й проводити скринінг депресивного розладу, знати сімейну історію та анамнез — чи були раніше депресивні епізоди.

Якщо є депресія, то слід пересвідчитися, що це не біполярний розлад (потрібна інша терапія). Якщо є психоз — видіння, галюцинації, зміни мовлення – то це привід для невідкладної допомоги.

▪ Освітні програми для молодих матерів (підлітків).

▪ Візити медсестри/брата додому, консультації телефоном, підтримка, завчасна когнітивно-поведінкова терапія (у разі травматичних пологів).

▪Вагітним не рекомендують приймати антидепресанти в якості профілактичного заходу — інгібітори зворотного захоплення серотоніну має досить незначну користь та можливі побічні ефекти.

▪Дуже важливо, аби батько/партнер допомагав із доглядом за дитиною та в побуті. Приклад Швеції свідчить, що регулярна допомога батька допомогла скоротити потребу в антибіотиках та ліках проти тривожності в перші 3 місяці після пологів.

Як лікувати післяпологову депресію

Першою ланкою є психотерапія — вона ефективна при помірній депресії. Ефективними і доказовими вважається когнітивно-поведінкова терапія, поведінкова активація (ви змушуєте себе робити щось хороше). Але в разі сильної депресії потрібне також медикаментозне лікування інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.

Так, препарати можуть потрапляти в грудне молоко, і є перелік антидепресантів, що вважаються безпечними для немовлят. Тим не менше, слід пильнувати, чи немає в дитини надмірної сонливості чи порушення харчування. Протокол радить починати медикаментозну терапію депресії в породіль з пів дози, і поступово збільшувати за потреби кількість препарату.

Післяпологовий посттравматичний стресовий розлад

Для деяких жінок пологи є настільки травматичним досвідом, що викликають справжній посттравматичний синдром. Таке буває в разі обвиття пуповиною, позапланового кесарського розтину, перебування немовляти в реанімації, почуття безпомічності під час пологів, через погане спілкування з медиками та брак підтримки з їхнього боку, досвід сексуального насильства в минулому, фізичні травми під час пологів (екстрене видалення матки, розриви 3-го і 4-го ступеню, пре-еклампсія та еклампсія).

Жінки із післяпологовим ПТСР часто не отримували анестезію, або вона була неефективною. Є також дослідження, які свідчать, що післяпологовий ПТСР пов’язаний не зі складністю народження дитини, а з попереднім досвідом жінки.

Післяпологовий ПТСР супроводжують нав’язливі думки про пологи, бажання говорити про них, чи читати літературу, консультуватися із лікарем, нічні жахи, поєднання депресії, тривожності та озлобленості, і дистанціювання від інших, в тому числі від дитини. Деякі речі можуть живо нагадувати цей епізод (так звані flashbacks, повторне займання спогадів), перезбудження і панічні атаки. Такі жінки схильні відмовлятися від ідеї народження дітей ще.

Всі рекомендації щодо післяпологового психічного здоров’я наголошують на тому, що матері потрібна регулярна фахова підтримка і огляд. Якщо в матері розвивається ПТСР, то спершу лікар має регулярно та уважно спостерігати за пацієнткою. Дві третини жінок долають ПТСР без додаткових втручань. Якщо ознаки травми не минають, потрібна групова чи когнітивно-поведінкова психотерапія. Якщо вона неможлива, неефективна, є супровідна травма (домашнє насильство), то потрібне медикаментозне лікування.

Читайте також: Матюкатись можна і навіть корисно. Супрун пояснює чому

Найбільше читають:

Нове на сайті: