Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

Замість грошей – погрози про розправу. Як жителька Львівщини поїхала на заробітки у Польщу

30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
14:20, Чт, 30 Лип 2020 Наталія Павлюх
Фото ілюстративне: 2m.ma

Далеко не всі люди цілковито розуміють значення терміну «торгівля людьми». Часто його сприймають буквально, хоча це поняття куди ширше.

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

У громадській організації Центр «Жіночі перспективи», яка працює і з постраждалими від торгівлі людьми, поділилися з Galnet історією однієї жінки, яка стала жертвою торговців.

Оксана – молода жінка, яка живе на Львівщині разом із п’ятирічною донькою. За спеціальністю вона бухгалтер, до народження дитини працювала у приватній фірмі. Коли донька підросла, жінці довелося покинути роботу: єдиний дохід, який був у сім’ї – допомога для малозабезпечених.

Читайте також: Запропонували попрацювати нянею: Як дівчина із Львівщини потрапила у рабство

Одного разу сусідка розповіла їй, що є надійний чоловік, який працевлаштовує на тимчасову роботу в Польщі. Оксана вирішила, що треба поїхати на заробітки: з дитиною попросила посидіти сестру.

 «Я мала: закордонний паспорт, довготермінову національну польську візу та картку поляка – документи, які  мали б дозволити офіційно працювати в Польщі. Я зателефонувала чоловікові, про якого розповіла сусідка, та домовилась з ним про зустріч.  Володимир, так звали вербувальника, сказав, що робота знайдеться. За працевлаштування я мала заплатити йому 200 доларів. Приблизно за тиждень він подзвонив і сказав, що знайшов для мене роботу: прибирати в квартирі та доглядати за жінкою похилого віку у Німеччині. Наголосив, що все законно та сказав, що виїзд за кілька днів», – згадує жінка.

Отримавши свої гроші, Володимир відправив Оксану мікроавтобусом зі Львова до Польщі, де її мав зустріти його друг Ян. Уже через день на Привокзальній площі вона підписала договір із ним про те, що працюватиме в Кельні, а її дохід складатиме 1000 євро. Окрім того, всі транспортні витрати Ян мав взяти на себе, єдиною умовою було, щоб вона віддала паспорт, щоб той купив їй квиток на поїзд.

«За десять хвилин прибув поїзд. Мій паспорт Ян залишив у себе, сказав, що віддасть при поверненні. Я навіть не встигла нічого зробити, як поїзд рушив. В Кельні мене зустрів інший поляк, який своїм авто довіз до будинку, де я мала працювати. Я одразу побачила, що умови роботи відрізняються від обіцяних: замість невеличкої квартири фрау похилого віку, я опинилась у триповерховому особняку, в якому мешкала сім’я з двох батьків та чотирьох дітей, віком від 3-х до 11-ти років. Господар показав мені будинок та розповів про обов’язки: прибирання будинку, прання, прасування білизни та одягу, приготування обідів, догляд за дітьми, коли вони повертаються із садочку та школи. Я спробувала пояснити, що мені обіцяли іншу роботу, але господар сказав, що він нічого не знає, а якщо я буду добре працювати – грошими не обділить», – розповідає Оксана.

Читайте також: Жінку на Львівщині змушували жебракувати майже два роки

Там вона пропрацювала місяць і господар пообіцяв їй заплатити 3000 доларів, але вже на другий день сказав, що гроші переказав Яну, бо це він її офіційний роботодавець. За два дні Ян приїхав і забрав Оксану. У Польщі він віддав їй паспорт та квиток на автобус до Львова. Зароблені гроші, 1250 доларів, пообіцяв надіслати на картку після того, як сплатить із них податки.

Після повернення Оксана ще якийсь час чекала, а потім почала дзвонити Яну та Володимиру. Ніхто з них не піднімав трубку, а потім заблокували дзвінки від неї. Тоді Оксана звернулась з письмовою заявою до Польською інспекції праці в Любліні зі скаргою на дії підприємця Яна. Після цього отримала чимало дзвінків з погрозами фізичної розправи, якщо не перестане привертати до цієї справи увагу. У відчаї вона звернулась за порадою у «Жіночі перспективи», де пообіцяли допомогти.

Читайте також: Як студентам-іноземцям зараз живеться у польських гуртожитках: Досвід львів’янки

Якщо з вами, вашими знайомими, родичами трапилась подібна ситуація,  просимо звертатися:

  1. Національна безкоштовна лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – 0 800 505 501безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні, 527безкоштовні дзвінки в Україні з мобільних телефонів, org.uaелектронні консультації.
  2. Урядова гаряча лінія (1545).
  3. Call –центр Нацполіції України (0 800 500 202).
  4. Кіровоградська гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми «ОЖІС» (094 938 90 87).

На жаль, не всі подібні історії мають хороший кінець, однак такої пастки можна намагатися уникнути. Як саме – нагадують у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області:

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: