Живемо у ритмі подій
ЛЮДИ

«Здав на металобрухт перила з власного балкону, забув і випав»: львівський анестезіолог про курйозні випадки зі своєї практики

Лікар-анестезіолог Сергій Швець працює у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії 8-ої лікарні Львова. За роки практики у нього назбиралось чимало незвичних випадків – найцікавішими з них медик поділився із Galnet
10:31, Пн, 18 Лис 2019 Юлія Короленко
Усі фото надав Galnet герой публікації

« – Мені розказували, що кожен наркоз забирає декілька років життя у пацієнта та віддає їх анестезіологу…

– За 140 років своєї практики ще такого не чув!», – з такого анекдоту починає розмову з Galnet лікар-анестезіолог Сергій Швець. Медик зізнається, на роботі, пов`язаній з безперервною боротьбою між життям і смертю, без гумору – неможливо.  І додає:

«Наша професія – це така собі остання інстанція. Після нас – лише патологоанатом. Звучить смішно, а насправді – страшно. У реанімаційному відділенні, як ніде, усвідомлюєш неминучість смерті, цінність життя та починаєш ставитися до всього по-філософськи…»

У медицину Сергій прийшов не одразу.  Після школи опанував фах архітектора. Працював за спеціальністю, пробував себе також в інших галузях. Натомість його нестримно «тягнуло» до лікарської справи. Тож вступив до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Мріяв про професію хірурга, оскільки не бачив себе лікарем, який лише сидить у кабінеті та приймає пацієнтів. Однак в реанімацію потрапив цілком курйозним шляхом.

 «У студентські роки мав сусідку, з якою ми постійно сварилися. Пані Оксані заважали гучна музика та тусовки у моїй квартирі. Минуло чимало часу. У моїй нирці утворився камінь. Знайомі порадили медсестру, яка поставить крапельницю вдома. Ледь не впав, коли побачив пані Оксану. Пожартував, що має шанс позбутися мене назавжди. Натомість вона не лише бездоганно виконала свою роботу, а ще й запропонувала попрактикуватися у реанімації».

Читайте також: Львівські хірурги сформували стравохід новонародженому немовляті

У жодній медичній галузі немає такого співвідношення самовіддачі та вдячності, як в анестезіології, – відзначає лікар.

«Доводиться працювати всюди – у реанімації, операційній та палатах. Анестезіологи відповідають практично за все, адже навіть на лекціях в університеті кажуть: якщо з пацієнтом щось не так – це робота анестезіолога».

З часом, зізнається лікар, смерть, яка завжди чатує на порозі реанімаційного відділення, перетворюється на буденщину. У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Комунальної  8-ої лікарні Львова, де працює Сергій, вона найчастіше приходить внаслідок черепно-мозкових травм.

«Нерідко анестезіологи не витримують та звільняються через те, що повинні повідомляти сумну новину родичам, які постійно чергують під відділенням та сподіваються на диво. Коли «бабуся з косою» несподівано забирає молоду людину – це трагедія, до якої ніхто не буває готовим. Але, на мою думку, значно гірше, коли людина продовжує жити, перетворившись на «овоч». Під час апалічного синдрому частина мозку (кора) не функціонує, а інша частина (підкірка, стовбур) забезпечує серцебиття, дихання, перетравлювання їжі, обмін речовин та фізіологічні відправлення. У такому стані пацієнт може лежати у реанімаційному відділенні  більше місяця. Коли починає дихати самостійно, без апарату – його переводять до палати. Але він залишається лежачим і без свідомості. Рано чи пізно такі хворі помирають від пневмонії. Родичі ж роками сподіваються на зміни на краще, а догляд за такими людьми перетворюється на муку».

Читайте також: У психлікарні на Львівщині функціонує музей одного з найбільших меценатів Галичини (ВІДЕО)

А іноді на очах Сергія відбуваються справжні дива.

«Якось до нас госпіталізували молоду мотоциклістку. Після травми вона була приречена залишитися калікою. Але завдяки вродженому оптимізму, дівчина не впала у депресію. Була переконана, що її життя – має сенс, тож буквально змусила себе відновитися та стати на ноги. Здивуванню медиків не було меж, коли через рік після травми «безнадійна» пацієнтка самостійно прийшла до лікарні».

Також Сергій не може забути хворого на лейкемію хлопця, який, вже практично не маючи кров`яних тілець, примудрився вижити й повністю здолати смертельну хворобу.

Читайте також: «Думають, що має бути як у порно», – сексологиня про інтимні проблеми львів’ян

Однак часто до медиків потрапляють люди, які травмувались через пияцтво або дурощі.

«Доводиться бути свідком багатьох курйозних випадків. До прикладу, був у нас 58-річний чоловік, який не мав за що випити, здав на металобрухт перила з власного балкону. Після спожитого алкоголю вийшов на балкон покурити, забувши, що огорожі там – немає. Недаремно кажуть, що п`яному – море по коліно. Тверезого після падіння поховали б, натомість цей пацієнт відбувся переломом стегнової кістки».

А якось у реанімацію потрапили  двоє товаришів у нетверезому стані з 70% опіків тіла. «Виявилося, що хлопці крали бензин й при цьому – курили. Невдовзі після них привезли інтелігентного пана, який з цигаркою у роті заправляв газонокосилку на своєму обійсті», – згадує Сергій.

Лікар пояснює, з людьми, які зловживають алкоголем або «товаришують» з наркотиками, важко ще й тому, що на них не діє наркоз. «Був випадок, коли наркоман через сильний біль зламав медсестрі руку. Інша проблема – так звана «біла гарячка», яка наступає внаслідок відміни алкоголю. Ніколи не забуду пацієнтку, яка у такому стані намагалася мене покусати. Враховуючи те, що жінка мала гепатит С, небезпека укусу значно зростала. На щастя, обійшлось».

– Нерідко хворі та їхні родичі нарікають, що медики з відділення інтенсивної терапії надто сухі, не мають співчуття. Але для того, щоб добре виконати свою роботу, лікар має діяти з «холодною головою». На сентименти немає часу. Хоча анестезіологи знають, що діють згідно протоколу та роблять усе можливе, у цьому відділенні чимало пацієнтів на їхніх переходять в інший світ. Ми щодня бачимо людські біди, тому вмикається психологічний захист. Доводиться жартувати, навіть чекаючи смерті пацієнта… Та незважаючи на твердість і «холодну голову», коли повертаєшся додому, часто відчуваєш спустошеність…

Читайте також: Як лікарю-інтерну з Нігерії живеться і працюється у Львові (ВІДЕО)

Сподіваємось, ця стаття була корисною для вас. Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Найбільше читають:

Нове на сайті: